Дозвіл на спостереження за працівниками за допомогою техзасобів, відмова від Класифікатора професій, надання письмового роз’яснення причин відмови в прийнятті на роботу та інші значущі моменти нового Трудового кодексу.

Прийняття нового Трудового кодексу планується вже в червні поточного року: зараз документ перебуває на розгляді ВРУ. У першому читанні цей проект було прийнято ще в листопаді 2015 року, але він майже півтора року перебував на доопрацюванні в робочої групи, сформованої з представників уряду, профспілок, роботодавців, юристів-практиків та профільних експертів. Загалом протягом вказаного часу було опрацьовано майже 2000 поправок та враховано рекомендації від Міжнародної організації праці (МОП). Тож дивимося, які основні зміни чекають нас після опублікування нової версії ТК.

Цей пункт був одним із найбільш дискусійних як під час підготовки першого проекту, так і під час його доопрацювання. Дехто з народних депутатів, що були в складі робочої групи, пропонували надати роботодавцям право не повідомляти працівників щодо застосування на робочому місці аудіо чи відеоспостереження. Однак згоди представників профспілок ця пропозиція не отримала. Інші депутати вважали, що працедавці мають не лише інформувати співробітників щодо використання технічних засобів спостереження в письмовому вигляді, але й отримати від них згоду. 

У результаті було досягнуто компромісу: роботодавець зобов’язаний в довільній формі повідомити працівника щодо використання технічних засобів контролю, включно з розміщенням спецзнаків у приміщеннях, де ведеться спостереження. Однак отримання згоди від працівника проектом ТК не передбачено. Водночас текст проекту ТК до другого читання містить норму, що вимагає прописувати умови використання техзасобів контролю в трудовому договорі або локальних нормативних актах працедавця. 

Нова редакція проекту ТК передбачає обов’язок роботодавця надавати письмове роз’яснення причин відмови в прийнятті на роботу, якщо кандидат подав роботодавцю запит на таке роз’яснення. Реалізація цього пункту може додати роботи судам: оскаржити відмову в прийнятті на роботу, маючи на руках письмовий доказ її необґрунтованості, стане набагато простіше. HR-спеціалістам же доведеться ще ретельніше проводити відбір кандидатів.

Наразі існує норма щодо попередження працівника про скорочення за 2 місяці до дати звільнення. У проекті ТК, поданому до другого читання, вказано, що строк повідомлення про скорочення можна замінити грошовою компенсацією. Однак і в сьогоднішній редакції КЗпП України не забороняється погодження між роботодавцем та працівником умов звільнення, у тому числі можливість виплати працівнику грошової компенсації в разі скорочення. Причиною звільнення буде вказано «на підставі угоди сторін».

Цим пунктом члени робочої групи намагалися лібералізувати окремі положення щодо визначення умов праці, водночас не переобтяжуючи проект ТК надмірною деталізацією процесу трудових відносин між роботодавцем та працівником. Одним із прикладів такої лібералізації є включення до проекту ТК норми про те, що робота може здійснюватися працівником дистанційно (поза приміщенням роботодавця), у томі числі з можливістю віддаленого доступу.

Спочатку була ідея зробити ці довідники обов’язковими до застосування — для полегшення стандартизації посад та трудових функцій працівників. Однак представники бізнесу цю ідею не підтримали, проти закріплення подібної норми також висловилася Міжнародна організація праці. У МОП зауважили, що стандартизувати трудові функції для всього ринку праці неможливо, адже обов’язки співробітників змінюються залежно від наявних потреб конкретної компанії. Саме тому працівники на однакових посадах у різних за розміром компаніях можуть виконувати абсолютно різний об’єм трудових обов’язків.

Тож із проекту ТК було виключено норму, яка зобов’язувала роботодавців використовувати тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини. Якщо Трудовий кодекс буде прийнято в цій редакції, то використання Класифікатора професій також втратить доцільність. Адже не буде потреби погоджувати назви посад із Класифікатором професій та підбирати найбільш відповідну назву в разі створення посади, що не вписується у встановлені рамки.

Прийняття нового проекту Трудового кодексу необхідне, адже зараз трудові відносини в Україні регулюються радянськими законами, ухваленими ще у 1971 році. Звісно, що знайти баланс між інтересами роботодавців та працівників непросто, тож претензії до нововведень можуть бути і в одних, і в інших. Однак у випадку працівників ситуація ускладнена слабкими позиціями профспілок.