5 головних перешкод на шляху українського експортера

6 черв. 2017

Непередбачуваність державної торгової політики, низький рівень транспортної інфраструктури, несприятливе валютне регулювання, а ще сировинна структура експорту та проблеми на митниці.

За підсумками 2016 року об’єм вітчизняного експорту скоротився на 5,2 %: не допомогло ні квотування від Євросоюзу, ні впровадження «єдиного вікна», завдяки якому витрати часу на оформлення документів суттєво зменшилися. Розглянемо фактори, які заважають просуванню українських виробників на зовнішні ринки.

Причина № 1: державна політика у сфері експорту

Вітчизняна експортна торгівля регулюється із застосуванням низки обмежуючих чинників: мита та податків, експортних квот, забороною продажу за кордон певних груп товарів. В Україні майже відсутні державні механізми стимулювання експорту. Непродумана політика і лобіювання інтересів монополістів часто стає на заваді виходу малих та середніх підприємств на зовнішні ринки.

Українські експортери витрачають забагато часу на підготовку документів, а майже половина вартості експортної операції припадає на процедуру оформлення. Для однієї операції, пов’язаної із закордонними продажами, українським підприємцям потрібно 11 документів, приблизно 127 годин і 667 доларів.

Цього року в рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового Банку (Doing Business report) Україна посіла 115 місце в категорії міжнародної торгівлі, опустившись за рік на 5 позицій вниз. Основна причина — значні витрати коштів та часу, пов’язані з переміщенням товарів через кордон.

За Індексом залученості в світову торгівлю (Global trade enabling index) станом на 2016 рік наша країна займала 95 місце серед 136 країн. За два роки ми втратили загалом 11 позицій, а найбільшим падінням відзначився показник доступу до зовнішніх ринків: з 97 місця у 2014 році до 110 у 2016-му. Такі міжнародні оцінки свідчать про неефективність державного регулювання експорту та забюрократизованість процедур, через які Україна щороку втрачає експортні можливості.

Причина № 2: інфраструктурні проблеми

Найбільш успішною галуззю в структурі вітчизняного експорту є аграрний сектор, однак потенціал України в цій сфері реалізовано лише частково. Вдосконалення інфраструктури могло б в рази збільшити прибутки від торгівлі сільгосппродуктами. Згідно з даними Індексу залученості в світову торгівлю, за доступністю та якістю транспортної інфраструктури України займає 72 місце серед 136 країн, що на 8 позицій гірше, ніж за два роки до того.

Існує проблема з транспортуванням товарів залізницею: парк зношений і його складно експлуатувати, а ціни на послуги Укрзалізниці постійно зростають. Щоб збільшити прибуток, деякі аграрії використовують для перевозок автотранспорт, перенавантажуючи фури. Це призводить до руйнування автомобільних доріг, тож одні інфраструктурні проблеми стають причиною появи інших.

Наприклад, у зерновому секторі України логістичні витрати у розрахунку на тонну зерна у півтора рази вищі, ніж у США, Франції чи Німеччині.

А ще аграрії відчувають брак обладнаних складських будівель для зберігання сировини. Це змушує підприємців збувати продукцію відразу після збору врожаю, часто за порівняно низькими цінами.

Причина № 3: сировинна структура експорту

Орієнтація вітчизняних підприємців на виготовлення та збут сировини призводить до економічних втрат. Такій залежності є декілька пояснень:

згадані вище інфраструктурні проблеми, а саме відсутність приміщень для зберігання сировини;
інвестиційна непривабливість країни, що впливає на темпи побудови нових переробних підприємств;
бажання підприємців отримати прибуток в найкоротший термін та ін.

Розвиток переробної галузі дозволить збільшити додану вартість продукції, створить нові робочі місця і, як наслідок, буде сприяти економічному зростанню країни.

Причина № 4: проблеми на митниці

Під час проходження операцій на кордоні дається взнаки неузгодженість вітчизняного законодавства з нормами інших країн. Також є проблеми з попередньою класифікацією товарів. Корупція та ручне управління на митниці, а також непрозоре визначення митної вартості спричиняють збільшення собівартості товару. А митні органи та аудитори часто трактують одні й ті ж самі вимоги законодавства різним чином.

Причина № 5: несприятливе валютне регулювання

Девальвація національної валюти стимулює збільшення обсягів експорту, тож деякий час може бути сприятливим чинником для розвитку вітчизняної економіки. Однак слабка гривна провокує невизначеність розвитку економіки у довгостроковій перспективі, що спричиняє відтік інвестицій.

Директор аналітичної групи «Da Vinci AG» Анатолій Баронін стверджує, що наразі використання в Україні девальваційних інструментів для стимулювання експорту не буде ефективним. Для досягнення позитивного впливу на економіку необхідно одночасно запускати механізми, що стимулюють зростання номінальних доходів населення, ведуть до зняття бар’єрів на шляху експорту, до скорочення транзакційних витрат та активного імпортозаміщення. Він вважає, що подальша девальвація національної валюти негативно вплине на конкурентоспроможність українських товарів через високі показники імпортоємності. Це може призвести до скорочення обсягів валютних надходжень у країну та до втрати деяких зовнішніх ринків. 

Зміни обсягів експорту України та валютного курсу

Зношеність інфраструктури, низька інвестиційна привабливість і неефективна система державного регулювання експорту заважають виходу української продукції на зовнішні ринки. Подолання цих перешкод простимулює розвиток українського експорту та допоможе значно збільшити його обсяги.


 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад