Стартапи в сфері Agtech відрізняються від інших сфер бізнесу і стикаються з особливими проблемами при створенні компанії і пошуку фінансування. Ось шість порад, як все зробити правильно, враховуючи нинішній стан справ в бізнесі агротехнологій, що тільки розвивається.

Очевидно, що сформувати, профінансувати і розвивати бізнес — це важка праця. Вважається, що стартапи зазвичай повинні використовувати просту, чітку документацію у своїй корпорації, яка пройшла перевірку ринком. Інакше, на стадії формування бізнесу це відштовхне інвесторів.

Стартапи, які очікують збільшення фінансування венчурного капіталу в майбутньому, за замовчуванням повинні розробити “стартовий пакет” зразків форм ключових документів.

Стартапи agtech часто покладаються на особисті інновації, щоб закріпити положення компанії. Без належного правового захисту ці технології можуть бути присвоєні конкурентами або навіть співробітниками. Щоб уникнути цього, як і в випадку з підприємствами-початківцями, всі співробітники та консультанти повинні підписати угоду про інтелектуальну власність і відповідну документацію для гарантій, що робота буде належати компанії, а не конкретній особі зі штату, відповідно до вимог закону.

На додаток до цього захисту засновники agtech-стартапів повинні розробити і реалізувати стратегію, яка найкраще захистить їхні інноваційні рішення від інших компаній.

Стартапи agtech, на відміну від інших компаній, що розвиваються, часто прагнуть до партнерства з урядовими установами, університетами або іншими сторонніми дослідниками з метою розвитку своїх технологій. Ці партнерства і ліцензії вимагають чітко окреслених прав та обов’язків сторін. Розроблені короткі форми, про які ми говорили в пункті №1, не підійдуть.

До того ж, в світі agtech засновники бізнесу повинні передбачити характер контрагента, включаючи бюрократію. У великих університетах можуть бути стандартні форми ліцензійних та інших комерційних угод для передачі технологій. Але стартапи agtech повинні уважно стежити за всіма складовими договору. Важливим аспектом є те, що інвестори будуть вивчати ці угоди перед фінансуванням. Вони не завершать процес, якщо стартап віддав занадто багато розробок в чужі руки.

Тренд запуску стартапів agtech розвивається швидкими темпами, з’являються нові учасники ринку. Традиційні венчурні фонди також підключаються до процесу. Корпоративні інвестори переважно вкладають в космос, але в 2016 році вони профінансували чверть Agtech-розробок в США. З ростом вкладеного капіталу в число інвесторів також увійдуть державні фонди добробуту і великі пенсійні фонди.

В результаті, інвестори, які раніше орієнтувалися на більш загальні секторні підходи, із задоволенням почнуть вкладати в agtech-проекти, які того варті.

Підприємства agtech часто вимагають більше часу і капіталу для отримання доходу і створення довгострокової акціонерної вартості. Продукти agtech вимагають не тільки істотного первісного опрацювання, але і трудомістких випробувань в польових умовах. Крім того, багато інвесторів хочуть бачити підприємства, які були схвалені фермерами.

Це означає, що часто передові інновації можуть виявитися несумісними з практичними реаліями фермерства. Інвестори хочуть бачити, що фермери прийняли нову технологію, перш ніж інвестувати далі.

Через це компаніям agtech знадобляться більші початкові вкладення для покриття тривалої розробки і тестування продукту, поки інвестори рішуче не захочуть вкладати.

Ми радимо компаніям-початківцям планувати майбутнє, включаючи остаточний вихід (тобто M&A, IPO або інша перетворююча подія), і стартапи agtech не є винятком.

Але якщо інші компанії можуть дійти до цього етапу всього за п’ять років, то засновники агротех-стартапів повинні мати більш тривалий часовий горизонт. Тому наберіться терпіння.

^{За матеріалами}