Що потрібно знати тим, хто хоче розпочати бізнес у сфері “зеленої” енергетики

18 лип. 2017

Тренд на екологію підсилюється суттєвим подорожчанням традиційних енергоносіїв, через що все більше людей звертають увагу на «зелену» енергію. Однак чи дійсно зараз вдалий момент для вкладання у неї? 

Ринок відновлювальної енергетики після дворічної перерви знову набуває інвестиційної привабливості. Лібералізація ринку з боку законодавців та поява нових технологій дозволили зменшити видатки на купівлю обладнання та будування електростанцій, що дозволило повернути «зелену» енергетику в поле зору інвесторів. Середній термін повернення вкладень по галузі становить 6-7 років, проте інвестування у кожен із видів відновлювальної енергетики має свої чималі особливості. 

Вітряні електростанції
В сегменті вітроенергетики сьогодні діють лише 13 компаній, до активу яких входить 12 діючих ВЕС. З них найбільша доля ринку належить «Вінд Пауер» (ДТЕК, СКМ) зі станцією потужністю в 200 МВт і «Вітряні парки України», потужності якої складають 180 МВт (Олег Мкртчан та Максим Єфімов). За минулий рік вітроенергетичний сектор поповнився всього двома реалізованими проектами в Миколаївській та Львівській областях загальною потужністю 11,6 МВт.
За словами Андрія Конечникова – голови Української вітроенергетичної асоціації, - повільне зростання не свідчить про незначущість, адже частка вітроенергетики сьогодні складає 52% від всієї електроенергії, одержуваної в Україні за рахунок відновлювальних джерел енергії. 
Його слова підтверджують також і статистичні дані: з усіх видів відновлювальних джерел саме вітряна енергетика є найбільш перспективною. Її потенціал дозволяє встановити в країні вітроелектростанції сумарною потужністю 15 000 МВт. Для порівняння: зараз загальна встановлена потужність енергосистеми України – 55 000 МВт, з якої використовується лише половина.
Зростати є куди: на початок 2016 року потужність діючих вітропарків в країні становила 470 МВт. Відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, вона повинна досягти 2280 МВт. 
Найголовніше при інвестуванні у ВЕС – це її розташування. З погляду розміщення, найвигіднішими є південні і південно-східні регіони країни. Завдяки сприятливому географічному розташуванню, середня швидкість вітру на висоті вісі ротора там сягає 7 м в секунду і вище. Однак в будь-якому випадку перед будуванням ВЕС обов’язково необхідно провести попередній дво-трирічний вітромоніторінг, аби бути впевненим у правильності вибраного місця. Подбати про оформлення документів на обрану ділянку слід якомога раніше через те, що багато перспективних ділянок в привабливих енерговузлах вже зайняті інвесторами, які отримали технічні умови «Укренерго», однак не кваплять реалізовувати свої проекти. Також треба передбачити логістичні нюанси, адже доставка лопатей для вітряків може стати важкою задачею через їх величезний розмір та непристосовану українську інфраструктуру. 
З боку законодавства на заваді розвитку вітроенергетики в Україні в даний час стоїть відсутність технологічних можливостей енергосистеми для участі ВЕС в регулюванні добових графіків енергоспоживання. Для ВЕС, введених в експлуатацію до 2015 року, тариф встановлений на рівні 11,3 євроцентів за 1 кВт/год, а вже для потужностей, що вводяться з 2015 року, – 10,2 євроцента за 1 кВт/год.

Сонячні електростанції 
Ситуація на ринку сонячної енергетики більш різноманітна. На ньому, окрім повноцінних компаній, також присутня велика кількість приватних домогосподарств, яка збільшується з кожним роком. Пояснити таку різницю можна тим, що вийти на ринок сонячної енергетики набагато дешевше та легше, оскільки сам процес будівництва СЕС простіший, а вимоги до експертизи не такі серйозні, як до ВЕС. 
Водночас, порівняна доступність для інвестуванняпевною мірою компенсується меншою прибутковістю, адже ефективність СЕС, обчислювальна відповідно до коефіцієнту використання встановленої потужності (КВВП), становить приблизно 15%. Водночас, собівартість кіловата у СЕС найбільша на ринку: у найдорожчих станцій вона досягає 12 гривень за 1 кВт/год.
Потенціал використання сонячної енергетики в Україні також дещо скромніший. При досягненні загальної потужності СЕС у 4000 МВт подальше її збільшення втратить економічну доцільність.  З 2017 року для нових СЕС тариф становить 15 євроцентів за кВт/год. На один цент менше, ніж для станцій, запущених в 2016-му. 

Біоенергетика
Надзвичайно високим потенціалом в області виробництва тепла володіє саме цей вид джерела відновлювальної енергії. За різними оцінками, ринок біомаси і біогазу в перспективі може витіснити від 10 до 20 млрд кубометрів газу. Такі дані зумовлені сприятливими кліматичними умовами України, наявністю потужного аграрного сектора і достатньої кількості робочої сили. Найбільш високий потенціал мають такі види біомаси, як сільськогосподарські культури, відходи деревини, тверді побутові відходи.
На заваді розвитку цієї галузі стоять недостатньо розвинені інфраструктурна та сировинна бази для забезпечення безперебійних поставок сировини, мала ефективність самих біоустановок, а також низький рівень розвитку постачальників обладнання.
Через це виробництво електрики має сенс на когенераційних установках з комбінованим циклом виробництва електроенергії і тепла. Саме за такою схемою в Україні успішно працюють кілька ТЕЦ на біопаливі. Зокрема, власні теплоелектроцентралі мають «Смілаенергопромтранс», «Комбінат Каргілл», «Кіровоградолія», Рокитнянський цукровий завод.
Особливі надії щодо розвитку галузі у Біоенергетичній асоціації України покладають на майбутній поділ підприємств теплокомуненерго на виробництво, передачу та постачання, що забезпечить біоенергетикам вільний доступ до теплових мереж і конкуренцію на ринку тепла.

Міні-гідроелектростанції
Згідно з українським законодавством, малими вважаються гідроелектростанції потужністю менше 10 МВт. На даний момент їх загальна встановлена потужність становить орієнтовно 75 МВт. Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачає збільшення парку мікро- міні- і малих ГЕС до 150 МВт, проте самі гравці ринку вважають цей показник завищеним.
Складність інвестування у міні-ГЕС пов’язана з їх специфікою: будівництво такої станції потребує істотного фінансування через необхідність зведення складних гідротехнічних споруд, а також замовлення індивідуального обладнання для кожної окремо взятої ГЕС. Це автоматично тягне за собою тривалі терміни проектування і отримання дозвільної документації (2,5 року).Отже, інвестиційний цикл у сфері малих гідроелектростанцій розтягується на 8-11 років. Крім того, будівництву нових гідростанцій в Україні активно перешкоджає громадськість та різні екологічні організації. Тому інвестори воліють відновлювати старі і занедбані ще з часів СРСР станції, а не будувати нові.
Завдяки своїй гірській місцевості із значною кількістю річок, найбільш перспективними для розвитку цього виду джерела відновлювальної енергії є західноукраїнські регіони - Закарпатська та Чернівецька області. У числі найбільших учасників ринку малої гідрогенерації в країні - київський бізнесмен Ігор Тинний, сім'я Ковач в Закарпатті, а також вінницька компанія «Новий світ».

В підсумку варто зазначити, що якщо ви бажаєте почати бізнес у сфері відновлювальної енергетики, то варто поквапитись, адже по мірі виконання цілей із збільшення частки альтернативних джерел енергії прибутковість спадатиме: зелений тариф буде знижено від базового рівня 2009 року на 20% в 2020-му і ще на 30% в 2025 році, а скасовано в 2030-му як тимчасовий стимул розвитку відновлювальних джерел. Крім того, з 2017 року суттєво зросла вартість підключення до електромереж: тепер вартість цієї процедури становить від 3094 грн до 9428 грн за 1 кВт встановленої потужності залежно від області.





 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад