Популярність високоолеїнової олії в світі зростає. Таку соняшникову олію в основному купують заклади громадського харчування – у багатьох країнах це закріплено на законодавчому рівні. Наприклад, в ЄС і США ввели законодавчі обмеження на використання в харчовій промисловості окремих видів олій, зокрема трансжирів. Це стимулювало виробників шукати альтернативні якісні, але не настільки дорогі в порівнянні з оливковою олією джерела жирів, яким і є ВО-соняшникова олія. За вмістом олеїнової кислоти ВО-олія перевершує навіть оливкову. Її також застосовують у косметичній промисловості, для виготовлення технічних масел і біопалива. Експерти оцінюють світовий попит на таку олію більш ніж в 2,5 млн тонн на рік, в тому числі приблизно в 800 000 тон на ринку ЄС. Вже зараз така олія коштує на 13% дорожче за звичайну соняшникову. 

Завдяки підвищеній стійкості до окислення, олія з такого соняшника не потребує гідрогенізації і має більший термін зберігання — у 5 разів порівняно зі звичайними оліями. Завдяки цьому виробникам не потрібно витрачати додаткових коштів на збільшення терміну придатності. 

В свою чергу, для споживачів це зменшує ризики для здоров’я, адже вживання високоолеїнової олії замість трансжирів, які утворюються під час гідрогенізації, та низьке виділення канцерогенів під час термообробки знижує кількість серцево-судинних захворювань. Більше того, високоолеїнові олії містять дуже багато вітаміну Е (45мг/100г) та олеїнової кислоти (Омега 9), які є необхідними для багатьох біохімічних процесів організму. 

Запаз найбільшими виробниками високоолеїнових культур є США та країни Європи: Франція, Португалія, Іспанія, Італія та Австрія. Саме в них надзвичайно високий відсоток засіяності площ високоолеїновими культурами. Наприклад, в США це всі 100%, тоді як у Франції і Португалії 60% та 41% відповідно. Лідерами експорту високоолеїнової соняшникової олії є Нідерланди (22%), Великобританія (19%), Італія (16%) та Іспанія (13%). 

З одного боку, це свідчить про надзвичайну розвиненість ринку, з іншої – потенціал для росту майже вичерпано, в той час як попит постійно зростає. Цей попит покликані задовольнити країни, ринки яких мають великий потенціал для розвитку високоолеїнових культур: Аргентина та держави СНД. У першій під високоолеїнові культури віддано всього 15% посівних площ, а в Україні – лише 2%. 

За останні три роки в Україні спостерігається поступова тенденція до збільшення частки площі високоолеїнових культур у загальної площі під соняшник: за цей час вона збільшилася на 1,4%, а в натуральному вираженні ріст склав 110 тис. га та сягнув 260 тис. га – збільшення майже в 2 рази. 

Збільшується і виробництво. За три роки воно також майже подвоїлось: протягом 2014-2015 рр. було вироблено 255 тис. тонн, а в 2016-2017 рр. вже 473 тис. тони.  

Завдяки цьому нарощується і експорт. В 2017 році він сягнув 120 тис. тонн в порівнянні з 45,9 у 2013 році. Цьогоріч також почалася диверсифікація експорту: якщо минулого року 92% всієї олії було експортовано в Європу, то в 2017-му вже 83%. 

В Європі процес заміщення пальмової олії високоолеїновою вже пройшов. У 2014 році там ввели маркування та заборонили трансжирні кислоти у декількох країнах, а в 2016-му введено обов’язкове зазначення вмісту насичених жирів. Це призвело до того, що, наприклад, в Італії та Іспанії більшість соняшникової олії в магазинах — високоолеїнова. Сьогодні виробники продуктів харчування шукають заміну пальмової олії. І такою заміною може стати високоолеїнова соняшникова олія завдяки своїм поживним і смаковим якостям.

До загального тренду починає долучатися і Азія. Очікується, що пальмова олія стане дешевшою, спреду буде більше, виникне проблема з задоволенням попиту. Якщо говорити мовою цифр, то до 2020 р. очікується середнє зростання рівня споживання ВО-олії до в 8,1% в світі та до 10,2% в ЄС. Щороку на ринку буде більше похідної продукції з високим вмістом олеїнової кислоти на 19%. Також прогнозується виникнення ринку блендів олій для забезпечення гнучкості ціноутворення і розширення асортименту.

ВО-олія найкраще вписується в глобальний тренд вживання корисної для здоров’я продукції. Саме цей продукт може дозволити Україні стати найбільшим експортером продуктів з доданою вартістю. 

Олійна галузь України є прикладом того, як потрібно розвивати індустрію. За останні 15-17 років наша країна перетворилася з експортера насіння соняшнику в найбільшого виробника і експортера соняшникової олії. Більш ніж 50% частка світового ринку – це дійсно історія успіху. Але потрібно не забувати про конкуренцію, перш за все, з боку виробників пальмової та соєвої олії. Дуже важливо для нас захистити на світовому ринку український соняшник, щоб наша країна могла мати стабільну частку в міжнародному виробництві та експорті олії. Одне з рішень – високоолеїновий соняшник, жирнокислотна композиція якого дозволить нам бути конкурентоспроможними. 

Макроекономічна ситуація цього сезону має сприяти соняшнику. Більше того, на відміну від інших продуктів, ринок позитивно дивиться тільки на соняшникову олію. Пальмову, соєву та рапсову олії очікує зниження цін.

Якщо подивитися на премію нинішнього і наступного сезону, видно потенціал зростання. Особливо зважаючи на те, що у Франції стали менше сіяти високоолеїновий соняшник. Премія на насіння цієї олії може вирости до $25-30. В Україні на даний момент вже є декілька переробників, які стабільно платять за насіння ВО-соняшника премію $25 виробникам, що вже дозволяє працювати із цією культурою. 

Таким чином, в Україні вже наявні сприятливі умови для роботи з насінням ВО-соняшнику, а потенціал росту робить дану культуру вартою інвестицій.