Моніторинг контрольованих операцій на практиці: як ДФСУ контролює повноту декларування операцій та визначає пов’язаних осіб

10 жовт. 2017

В період компанії звітування про контрольовані операцій (надалі — КО) за підсумками 2016 року ДФСУ видала «практичні рекомендації» щодо моніторингу КО. 

Нагадаємо, що проведення моніторингу КО має на меті, зокрема, контроль за своєчасністю та повнотою подання звітів про контрольовані операції. Згідно Порядку проведення моніторингу1 для реалізації цієї мети, контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.

Зважаючи на критерії визнання господарських операцій контрольованими, при формуванні вказаних переліків ДФСУ радить звертати увагу на наступне.

По-перше, слід визначити перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн. грн. При цьому, для упередження маніпулювань з боку платників податків, ДФСУ радить обов’язково співставляти:

- показники податкової декларації з податку на прибуток, які зазначено у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку)»;

- сумарні показники звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), які зазначено у рядках 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг)», 2120 «інші операційні доходи», 2200 «дохід від участі в капіталі», 2220 «інші фінансові доходи» та 2240 «інші доходи»;

- обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ. 

По-друге, слід встановити коло нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей ТЦУ, та визначити обсяги таких господарських операцій.  Для цього ДФСУ вважає за доцільне співставити показники митних декларацій, податкових декларацій з податку на прибуток, податкових декларацій з ПДВ та звітів про фінансові результати, зокрема:

  •  з митних декларацій – показники щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (при експорті митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, при імпорті – АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР);
  •  з податкових декларацій з податку на прибуток підприємств:

- показники щодо збільшення фінансового результату до оподаткування  на суму 30% вартості товарів (у т.ч. необоротних активів,  робіт  та  послуг), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (рядок 3.1.7 Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств);

- показники щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами (коригування згідно п.п. 140.1 – 140.3 ПКУ, рядок 3.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств);

  •  з єдиного реєстру податкових накладних – щодо операцій з постачання послуг нерезидентами на митній території України (платником податку виписані податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);
  •  зі звіту про фінансовий результат – щодо фінансових витрат (рядок 2250) тощо.

По-третє, після відбору контрагентів платника податку слід дослідити, чи є вони такими, що зареєстровані в «низькоподатковій юрисдикції», або пов’язаними із платником податку особами.  

Говорячи про визначення «статусу» контрагентів платника податків, ДФСУ звернула увагу на те, що про пов’язаність платника та його контрагента, може свідчити наступна інформація:

- однакові або схожі назви компаній;

- використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів;

- підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній тощо. 

Крім цього, для визначення пов’язаності осіб ДФСУ радить використовувати наступні джерела інформації: 

  •  єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (сайт Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch);
  •    сайт Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України»  (https://smida.gov.ua/);
  •  сайт НБУ (https://www.bank.gov.ua/control/uk/index/, розділ «Банківський нагляд»,  вкладка «Реєстрація та ліцензування»);
  •    аналітична система для ділової розвідки та перевірки контрагентів України YouControl (https://youcontrol.com.ua/);
  •  реєстри бенефіціарних власників та національні бізнес-реєстри іноземних країн. Як приклад, публічний реєстр Управління державної реєстрації юридичних осіб Великобританії (Companies House, https://www.gov.uk/government/organisations/companies-house);відкрита база даних «Open Corporates» (https://opencorporates.com/) (контекстний пошук за назвами компаній з посиланням на національні бізнес-реєстри); комерційні сайти з доступом до бізнес-реєстрів: «Kompany®» (https://www.kompany.com/) та «EMIS» (https://www.emis.com/) (отримання інформації є обмеженим  – платний ресурс);  Європейський бізнес-реєстр (EBR) (http://www.ebr.org/, отримання інформації є обмеженим – платний ресурс). 

Для встановлення пов’язаності осіб за ознаками впливу через контроль органів управління юридичної особи  важливим та необхідним є можливість дослідження установчих документів, а також інших документів органів управління цих осіб, якими можуть бути:

- рішення установчих та загальних зборів господарських товариств, спостережної ради або інших органів управління;

- документи про спостережну раду, правління, інші наглядові та виконавчі органи господарських товариств, про їх персональний склад;

- права, передані загальними зборами господарських товариств до компетенції наглядового або виконавчого органу господарських товариств (спостережна рада, правління або інший орган, передбачений статутом);

- персональний склад наглядового органу господарських товариств (спостережної ради або іншого органу) та порядок його формування.

Крім безпосереднього доступу до таких джерел, з інформацією з питань діяльності органів управління можна ознайомитись на офіційних сайтах юридичних осіб (насамперед це стосується великих та публічних компаній), в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua/), базах даних «Емітенти» та «Власники 10%» на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://smida.gov.ua/db).

________________________________________________

1 Тут і далі мається на увазі Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706


 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад