Можливість діагностування генетичних захворювань в ембріонів — це вже сьогодення
Передродові генетичні тести стали дешевше, точніше і можуть проводитися на більш ранній стадії вагітності. Тест на синдроми Дауна, Едвардса та Патау (так звані трисомії 21,18,13) в Україні сьогодні коштує близько $500, може проводитися вже на 9-10 тижні вагітності та забезпечує точність у 99% випадків.
Далі — доступність редагування генів
Перший крок у виправленні геному вже зроблено — дешевші та більш комплексні передродові тести дозволили нам виявляти причини генетичних захворювань — специфічні мутації у певній ділянці ДНК. Проте сьогодні настав час наступного етапу — виправлення генних “помилок” завдяки вдосконаленням у технології редагування генів CRISPR/Cas9. Вона дозволяє розрізати дефектну частину гену і вбудувати у це місце нейтральну ДНК, яку організм сам перетворює на потрібну, але вже без дефекту.
Точність CRISPR зростає кожного року — на початку 2016-го з його допомогою нове ДНК було успішно вбудовано у 4-х випадках із 54-х, тоді як в останньому експерименті — в 9-ти з 22-х. Проте проблеми точності “розрізу” і успішності “вбудовування” не єдині. Вченим ще належить зробити редагування передбачуваним: річ у тім, що після модифікації однакових ділянок ДНК одного і того ж ембріона кінцевий результат, генотип, відрізняється. Тобто однакові операції мають різний підсумок. В дійсності це означає, що кожній з тих людей, кому відредагували однаковий ген, це редагування принесе різний результат.
Ринок генетичного редагування зростає
Як тільки CRISPR/Cas9 показала, що редагування генів перестало бути науковою фантастикою, одразу декілька компаній успішно залучили капітал та вийшли на біржу. Це особливо вдалося американській Editas та CRISPR Therapeutics — обидві зібрали трохи більш як $160 млн. Всі вони збираються розробити нові схеми лікування генетичних захворювань на основі CRISPR/Cas9.
З’являться нові способи лікування старих захворювань
Розвиток ринку генетичних змін допоможе віднайти нові способи лікування вже відомих генетичних розладів у дітей, таких як кістозний фіброз, м’язова дистрофія, дитячий остеопороз та інші.
Ми зможемо не тільки виправляти, а й вдосконалювати
В майбутньому ми зможемо не просто виправляти дефективні гени, що викликають захворювання, а й покращувати звичайні. Передбачається, що ми навіть будемо обирати риси наших дітей.
Поняття “розлад” досі неясне
Те, що сьогодні вважається недоліком (медичним розладом), завтра може стати нормою: якщо більшість населення за допомогою генетичних модифікацій підвищить свій інтелект, недоліком буде вважатися його “природній” рівень.
Хоча поки що більшість американських дорослих відноситься до генетичних втручань з пересторогою: всього 46% вважає прийнятними генетичні модифікації навіть з метою зменшення ризику серйозних захворювань. Проти вдосконалень виступає ще більше людей: 83% вважають, що генетичне підсилення інтелекту — це занадто.
Світ зіштовхнеться з етичними питаннями
Наразі ми розуміємо, які перспективи в лікуванні відкриває редагування генів. Проте через недостатню передбачуваність цих операцій вони заборонені в більшості країн світу. Лише у лютому 2016 року Великобританія першою з країн Заходу дозволила одній групі дослідників змінювати ДНК ембріонів людини. Після цього в травні того ж року Японія також дозволила редагувати ДНК людини.
Більшість потужних винаходів можуть використовуватися як з користю, так і на шкоду. Тому нам не варто відмовлятися від прогресу лише через страх негативних результатів. Замість цього нам слід більше обговорювати та обдумувати нові технології, а також створювати регламенти їх використання.
Редагування генів вплине не лише на галузь медичних послуг
Подальше вдосконалення технології генетичних модифікацій примусить змінюватись не лише компанії з медичної галузі, а й виробників косметики та фітнес-індустрію. Крім того, медична освіта також зміниться, адже з’являться нові методи лікування, а теперішні застаріють.
Ефективне лікування раніше невиліковних захворювань — одна з багаторічних мрій не тільки вчених всього світу, а й хворих на такі захворювання. Тому замість спроб перешкоджати прогресу нам варто спрямувати зусилля на те, щоб стримати його можливі негативні наслідки.