Наразі більшість фермерських господарств, що вирощують нішеві культури, орієнтовані на експорт. Їм доводиться чимало уваги приділяти якості товару та формувати його у великих партіях. Проте примхливість такого виробництва часто компенсується суттєвою прибутковістю, й особливу увагу на це варто звернути малим фермерським господарствам.
Вирощування ягід вигідне і для внутрішнього ринку
За твердженням Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід (суниця, смородина, малина тощо) і 10% — твердих (вишня, черешня). Експорт також поступово зростає, але все ще залишається низьким — всього 6% і 3% відповідно. Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився.
Олійний льон — легко, перспективно та рентабельно на експорт
За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн. При цьому, завдяки своїй стійкості до посухи, олійний льон можна вирощувати практично у всіх регіонах України.
Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе.
Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури: за новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону.
Сорго — ще одна посухостійка культура
Фермерам, які шукають для виробництва посухостійку нішеву культуру, варто звернути увагу на сорго: її посіви в Україні та експорт зростають через високу популярність в Африці та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.
Виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду
У минулому році Україна виробила 188 тисяч тонн часнику, проте експортувала всього 200 тонн. Директор Асоціації виробників часнику Андрій Марченко стверджує, що ми можемо конкурувати зі світовими лідерами експорту цієї культури — Китаєм та Іспанією. Однак для цього, українським виробникам потрібно покращити товарний вигляд часнику: плоди мають бути 5 см у діаметрі, з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такий часник потрібен великими партіями. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.
Через ряд несприятливих факторів, виробництво капусти в Україні може встановити антирекорд
Площі під білокачанну капусту в Україні скорочуються, що може призвести до мінімальних обсягів виробництва за останні 5 років. Прогнозується, що в 2017/18 МР валовий збір капусти в Україні в середньому буде на 8% нижчим від показника попереднього сезону. Загострює ситуацію й зниження врожайності через несприятливі погодні умови. Більше того, через ураження трипсом, проблеми виникають навіть із вже вирощеною капустою.
Для збільшення прибутків малим фермерським господарствам варто звернути увагу на нішеві культури
В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку.
Ольга Ходаківська, завідувач кафедри Інституту аграрної економіки, зазначає, що невеликим фермерським господарствам при виборі спеціалізації варто орієнтуватися на продукцію, попит на яку стабільно зростає та здатен забезпечити найбільшу віддачу — від 30 тис. грн до 100 тис. грн на 1 га. Найближчим часом це будуть саме нішеві культури, а також органічні продукти.
Більшість проблем із нішевими культурами виникає у фермерів через відсутність досвіду правильної роботи з ними. Однак завдяки тому, що нішове виробництво вимагає більших зусиль, такі культури й дають високу прибутковість.
Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і, відповідно, великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорять експортні ринки.
