Державна фіскальна служба України, листом від 01.03.2018 р. № 6185/7/99-99-15-02-01-17, окреслила основні зміни до Податкового кодексу України (надалі – ПКУ), внесені Законом України від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII1, що стосуються трансфертного ціноутворення. Зокрема, виділено наступні:


  • Нові суб’єкти контролю за трансфертним ціноутворенням

Починаючи з 2018 року господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

При цьому, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

Господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ (пп. 133.2.2 ПКУ).


  • Нові критерії визнання осіб пов’язаними

До пп. 14.1.159 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:

— юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа.

Приклад 1:

Фізична особа є директором в ТОВ «А» та в ТОВ «Б». Юридичні особи ТОВ «А» та ТОВ «Б» визнаються пов’язаними особами;

— якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Приклад 2:

Фізичні особи А (чоловік) та Б (дружина) перебувають у шлюбі. Чоловік володіє 100% корпоративних прав ТОВ «В», а дружина володіє 51% корпоративних прав ПрАТ «С». Юридичні особи ТОВ «В» та ПрАТ «С» визнаються пов’язаними між собою.

Також пп. 14.1.159 ПКУ доповнено новими критеріями:

— пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;

— юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.

  • Обсяг контрольованих операцій визначається за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки»

З 2018 року обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей розрахунку вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ (10 млн. грн за вирахуванням непрямих податків) обраховується за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки».

Таким чином, якщо обсяг потенційно контрольованих операцій за договірними цінами становить менше 10 млн. грн., але у випадку коригування відповідно до ціни (показника рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», обсяг операцій перевищив би 10 млн. грн, то такі операції визнаються контрольованими та мають бути відображені у звіті про контрольовані операції.


  • Нові критерії формування переліку держав (територій), операції із резидентами яких визнаються контрольованими

Слід зазначити, що з 01 січня 2018 року почав діяти новий перелік держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (надалі – постанова № 1045).2   

Враховуючи, що нові країни внесено до переліку у 2017 році (постанову № 1045 прийнято та опубліковано у грудні 2017 року), відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ операції з контрагентами, зареєстрованими у цих державах, визнаються контрольованими з 01 січня 2018 року.


  • Набрання чинності та застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ

Змінами до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ визначено, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до переліку організаційно-правових форм, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Водночас з 01.01.2018 сферу застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів3  поширено, крім ст. 39 ПКУ, також на неконтрольовані операції у випадках, визначених пп. 140.5.4 ПКУ.

Таким чином, у разі придбання у 2018 році товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого постановою № 480, компанії зобов’язані збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості таких товарів (робіт, послуг) або підтвердити суму витрат у цих операціях за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ.

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ПКУ.


  • Перевірка незастосування платниками різниць, передбачених п.п. 140.5.4 та 140.5.6 ПКУ

Обмеження стосовно заборони контролюючому органу під час проведення планових документальних перевірок здійснювати перевірку дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» не стосується перевірки дотримання платниками податків вимог п.п. 140.5.4 та 140.5.6 ПКУ щодо застосування (незастосування) ними відповідних різниць.


  • Отримання податкової інформації під час зустрічних звірок

Оновленим п. 73.5 ПКУ передбачено можливість для контролюючого органу, який здійснює перевірку платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки», отримувати від суб’єктів господарювання та інших суб’єктів інформаційних відносин шляхом проведення зустрічної звірки податкову інформацію, яка необхідна для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».


  • Самостійне коригування для цілей трансфертного ціноутворення

З 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 та 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності). Варто зазначити, що за наслідками перевірки контрольованих операцій коригування буде проводитись контролюючим органом до медіани діапазону.

Також з урахуванням змін до п. 50.1 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, наступного за звітним, без застосування штрафної санкції.

Крім того, пп. 39.5.4.3 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.


  • Документація з трансфертного ціноутворення

Збільшено термін для підготовки документації з трансфертного ціноутворення та передбачено надіслання ДФС запиту платнику податків на надання документації не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому було здійснено відповідні контрольовані операції (пп. 39.4.5 ПКУ).

Разом з цим уточнено вимоги до змісту документації.


  • Строк зберігання документів щодо контрольованих операцій

Також, оновленим п. 44.3 ПКУ встановлюється обов’язок для платників податків зберігати документи та інформацію, яка є необхідною для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням протягом 2555 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.


  • Особливості проведення перевірок контрольованих операцій за 2013, 2014 роки

Контролюючий орган призначає перевірку контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2013, 2014 звітних роках, відповідно до процедури чинних норм ПКУ. Водночас під час проведення перевірки цих звітних періодів використовується методологія визначення звичайної ціни, що діяла на момент здійснення таких контрольованих операцій.


  • Вдосконалення процедури попереднього узгодження ціноутворення

Змінами, внесеними до п. 39.6 ПКУ, впроваджено нові правила до процедури попереднього узгодження ціноутворення, за результатами якої великий платник податків має можливість укласти із ДФС договір про попереднє узгодження ціноутворення.

Нові правила передбачають таке:

— дія договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, може бути розповсюджена на весь звітний період, в якому було укладено договір, та/або до звітних періодів, які передують набранню його чинності;

— у разі дотримання великим платником податків умов такого договору та за незмінності узгоджених критеріїв для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», його дія може бути подовжена на новий строк;

— передбачено гарантії стабільності умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у разі зміни податкового законодавства, внесення в нього змін, припинення дії або втрати платником податків статусу великого платника податків.

Також конкретизовано вимоги до змісту Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

____________________

1 Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (надалі – Закон № 2245), набрав чинності з 01 січня 2018 року

2 Постанова КМУ від 27.12.2017 р. № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977»


3 Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» та включає 95 організаційно-правових форм нерезидентів з 26 країн світу