Енергія сонця, яка в багатьох регіонах вже стала найдешевшим невичерпним ресурсом, знаходить застосування у різних сферах бізнесу. В огляді асоціації SolarPower Europe розглянуто можливості розвитку та проблеми галузі, а також виділено основні тренди, що змінюватимуть сонячний енергоринок.

Антидемпінгові заходи та протекціонізм

Разом з активним розвитком сонячної енергетики розпочалася ера міжнародних торгових суперечок. Уряди країн ЄС, США, Індії та Китаю практикують антидемпінгові та компенсаційні засоби як спосіб уберегти від втрат локальних виробників. Наприклад, Європа застосовує спеціальні мита до імпортованих з Китаю сонячних панелей та батарей ще з 2012 року. Однак це призводить до здорожчання продукції та процесу інсталяції, що не задовольняє гравців ринку. У 2017 році Єврокомісія оголосила, що зменшить термін застосування мит з 24 місяців до 18 та почне розробку більш відповідних механізмів захисту місцевих виробників.

З огляду на глобальне зростання ринку сонячної енергетики, суперечки між країнами стануть звичним явищем. Туреччина нещодавно представила перелік виробників сонячних модулів з Китаю, які підпадають під дію антидемпінгових мит. А в США збанкрутілий виробник сонячних батарей та модулів подав позов до суду. У разі його перемоги це призведе до ще жорсткіших торгових бар’єрів для імпорту іноземної сонячної продукції.

Нові політичні погляди, що панують у США, спрямовані на протекціонізм національних виробників, що загрожує засадам відкритої міжнародної торгівлі і може завдати збитків глобальному ринку сонячної енергії, який зараз оцінюється у $114 млрд і налічує 2,8 млн працівників.

Структурна трансформація ринку сонячної енергетики

У багатьох країнах світу спостерігається перехід до децентралізованого управління енергетичною системою. Розвиток розподіленої генерації електроенергії дозволить краще розпоряджатися ресурсами альтернативних джерел енергії, а лібералізація ринку допоможе залучити більше гравців, зробить правила гнучкішими.

Енергетичний ринок ЄС характеризується надлишком виробничих потужностей та зростаючою часткою ВДЕ (відновлювальних джерел енергії), що призводить до падіння оптових цін. Зараз цей ринок трансформується, відкриваючи сонячній енергії доступ до секторів енергозбереження та допоміжних послуг, а також полегшуючи вихід на локальні ринки.

У США фокусуються на створенні більш гнучкої енергетичної системи, особливо в Каліфорнії, де зростаючий попит йде в ногу з модернізацією моделей поставок відновлювальної енергії. А в Кореї для зниження споживання електроенергії впроваджується система управління попитом. Це дозволить зменшити навантаження на енергосистеми та уникнути критичних збоїв, що вже траплялися раніше.

Є 3 основні питання, вирішення яких дозволить побудувати оптимальну з погляду ВДЕ структуру енергетичного ринку.

• Загроза механізмів стимулювання: потрібна поетапна відміна підтримки джерел енергії, які є причиною надлишкової потужності та неефективного ціноутворення. А використовуючи механізми винагороди виробників за безперебійне постачання електроенергії, треба враховувати спричинені ними викиди вуглецю. Це дозволить уникнути ситуації, коли громадські кошти направляються на станції, що спричиняють найбільші забруднення.

• Заохочення до виходу на ринок нових учасників: доступ повинен бути відкритим для максимальної кількості потенціальних виробників.

• Вплив зовнішніх чинників на вартість електроенергії. Електроенергія, отримана з ВДЕ, здатна конкурувати за ціною з виробленою на ТЕС, у вартість якої включені всі супутні витрати на експлуатацію та ін. Збалансувати ситуацію допоможе розвиток системи екологічних сертифікатів, урізання субсидій для традиційних виробників енергії, поетапне скорочення використання вугілля (як у Великобританії) чи атомної енергії (як у Німеччині).

Очевидно, що трансформація структури ринку ВДЕ залежить від політичної волі керівників урядів.

Активні споживачі диктуватимуть правила енергоринку

Окрім доходу від реалізації «зеленої» енергії, споживачі — як приватні домогосподарства, так і представники бізнесу — намагаються зменшити рахунки шляхом оптимізації використання електроенергії. У країнах ЄС діють моделі, що дозволяють спільне використання сонячної енергії групами людей, які проживають в одному або навіть різних районах. Наприклад, у Німеччині жителі багатоквартирного будинку отримують енергію від розміщеної на даху сонячної електростанції без посередників (модель Mieterstrom). Подібний досвід мають Франція та Австрія.

Однак нові бізнес-моделі, де дохід виробників залежить від встановлених тарифів та наявності нормативних актів щодо діяльності прос’юмерів (осіб, які споживають те, що самі виробили), потребують більш чіткого законодавчого регулювання. Цим питанням наразі займається Єврокомісія.

Потенціал прос’юмерів дуже значний: очікується, що до 2050 року в Європі кожен другий, а це 264 млн людей, буде продукувати власну електроенергію.

Наступні 5 років відзначаться такими тенденціями:

• прос’юмери стануть значною підтримкою операторів мережі, тобто новим джерелом постачання, їхні інтереси будуть враховані під час розгляду питань виробництва та споживання сонячної електроенергії, однак ситуація залежатиме від рівня розвитку місцевого ринку ВДЕ та наявності можливостей для розподіленої генерації;

• активно розвиватиметься ринок «розумних» пристроїв: високотехнологічних побутових приладів та «інтелектуальних» електролічильників, інтегрованих з мережевими пристроями;

• поглибиться конкуренція між комунальними службами та новими членами енергоринку, з’являться нові сервіси — допомога з придбанням обладнання для виробництва та споживання власної електроенергії, аутсорсингове управління надлишками енергії та ін.

• розвиток розподіленої генерації впливатиме на «зелені» тарифи, адже перехід до використання електроенергії від мільйонів споживачів може спричинити розбалансування в системі передачі електроенергії.

Посилення ролі тендерів у розвитку індустрії

Світові тендери на створення або розвиток «сонячних» проектів дозволяють відслідковувати, як змінювалася вартість енергетики за останні 2 роки: $55 МВт*год в Аргентині, $32,8 МВт*год у Мексиці, $26,7 МВт*год в США і найдешевша наразі ціна у $24,2 МВт*год на аукціоні в Абу-Дабі (ОАЕ).

Тендери і надалі відіграватимуть значну роль у розвитку глобальних сонячних проектів. Але увага більшою мірою буде сконцентрована на ефективності реалізації проектів-переможців. Почастішає практика тендерів, у яких беруть участь представники різних країн: приклад вже показали Німеччина та Данія.

Поява нових лідерів галузі

Світовий сонячний ринок зростає інтенсивніше, ніж інші напрямки ВДЕ, притягуючи нових гравців. І хоча серед них багато стартапів, найбільшу частку в усіх секторах галузі займають великі корпорації. Серед лідерів — європейські енергетичні компанії: італійська Enel S.p.A., німецька Innogy та французька Engie.

Інвестувати в сонячні парки готові такі гіганти нафтогазової індустрії, як Total і Shell, а корпорації Schneider Electric, ABB та GE сфокусовані на розробці інтелектуальних енергомереж і «розумних» побутових приладів. Компанія Huawei вже зайшла в сектор обслуговування та експлуатації сонячних об’єктів, а Google розробив програмне забезпечення для моделювання CЕС.

Свою частку сонячного ринку займають автовиробники — Tesla, Daimler, BYD, які інвестують у виробництво сонячних панелей та акумуляторів.

У майбутньому слід очікувати появи «сонячних супермаркетів». Вже зараз шведський гіпермаркет IКEA пропонує пілотну програму продажу сонячних систем в деяких країнах Європи.

Зацікавленість бізнес-організацій у сонячній енергетиці

Все більше компаній використовують «зелену» енергетику з огляду на такі переваги:

• економія: покупка «зеленої» енергії дозволяє компаніям контролювати, чи навіть зменшувати витрати, підвищуючи свою конкурентоспроможність.

• захист довкілля: важливий чинник для організацій, які дотримуються засад сталого розвитку.

• формування іміджу компанії як відповідального бренду.

Причому організації можуть не тільки купувати електроенергію згідно «зеленим» тарифам, але й інвестувати у «сонячні» проекти.