21 червня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон). Закон вступає в силу на наступний день після його оприлюднення і вводиться в дію через 7 місяців з дня набрання ним чинності, а саме 07 лютого 2019 року. З дня введення в дію Закону втрачає силу цілий пласт нормативних актів, які були прийняті ще в перші роки незалежності України.

Фундаментальні зміни, що вводяться Законом, наступні:

  • декларується свобода проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що не заборонено законом»;
  • скасовані індивідуальні та генеральні валютні ліцензії для фізичних та юридичних осіб (за винятком генеральних валютних ліцензій для небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку);
  • скасовані терміни повернення в країну валютної виручки (зараз 180 днів), а відповідно, і санкції за порушення термінів розрахунків за експортними та імпортними операціями;
  • скасована вимога реєстрації валютних кредитів від нерезидентів;
  • скасовується валютний контроль для операцій на суму нижче 150 тисяч гривень, операції на таку суму підлягатимуть обов’язковому фінансовому моніторингу.

Окремо звертаємо увагу на Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Так, відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень НБУ зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію Закону:

(1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, у тому числі щодо класифікації валютних операцій з урахуванням норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

(2) у разі наявності ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою статті 12 Закону, прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на запровадження заходів захисту, визначених Законом, що наберуть чинності одночасно із введенням в дію Закону.

Національний банк України зобов’язаний оприлюднити відповідні нормативно-правові акти не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію Закону.

Щодо можливих заходів захисту, зазначених вище, то до їх переліку згідно ст. 12 Закону віднесено наступні:

1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;

2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;

4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;

5) резервування коштів за валютними операціями;

6) заходи відповідно до статті 71 Закону України «Про Національний банк України», виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

У свою чергу, згідно п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язані розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, що визначатимуть:

1) правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;

2) правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;

3) правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;

4) правила оподаткування постійного представництва;

5) заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

6) процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;

7) питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Таким чином, до 07 січня 2019 року можна очікувати нові нормативно-правові акти НБУ, спрямовані на реалізацію положень Закону (а також на введення додаткових обмежень), та цілий ряд законопроектів у сфері національного та міжнародного оподаткування.