2 серпня 2018 року Закон № 2496-VІІІ “Про основні принципи і вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” нарешті набув чинності. І хоча діяти він почне лише за рік, Кабмін уже зараз має приступити до затвердження нових нормативно-правових актів та приведення наявних у відповідність до Закону. До 2 серпня 2019 року мають запрацювати реєстри органів сертифікації, операторів органічного сектору та органічного посівного матеріалу, буде сформовано Перелік органів міжнародної сертифікації.


Закон стосується виключно агропродукції, призначеної для продажу, і не включає одяг, косметику, лікарські препарати, побутову хімію чи продукцію для власного споживання.

Під дію Закону потраплять такі галузі органічного виробництва:

  • рослинництво, в тому числі вирощування насіння та розсади;
  • тваринництво, до якого також віднесено птахівництво та бджільництво;
  • вирощування грибів, у тому числі органічних дріжджів;
  • розведення риби та інших видів аквакультури, вирощування морських водоростей;
  • виробництво харчових продуктів, в тому числі виробництво вина;
  • виготовлення кормів.

Що стоїть за маркуванням “органік”

Поняття органічної продукції значно ширше, ніж вирощування рослин чи тварин без використання “хімії”. Ведення органічного сільського господарства є частиною принципусталого розвитку, в основі якого — мінімізація впливу людини на довкілля, гуманне ставлення до тварин та турбота про здоров’я споживачів.

Це означає, що фермери в процесі вирощування органічних рослин повинні:

  • дотримуватися правил сівозміни, проводити обробку землі без порушень структури ґрунту;
  • надавати перевагу органічному насінню та розсаді, адаптованим до місцевих кліматичних умов;
  • повністю виключити застосування ГМО та опроміненого насіння;
  • не використовувати органічні добрива й мінеральні азотні добрива, що під забороною;
  • замість хімічних засобів захисту рослин та регуляторів росту використовувати насіння, стійке до шкідників та хвороб; застосовувати природні методи боротьби зі шкідниками; використовувати лише внесені до Перелікунеорганічні засоби.

Органічне тваринництво теж має свої правила:


  • використовуються лише органічні корми, частково допускаються корми перехідного періоду;

  • жодних гормонів та стимуляторів росту, заборонено вживання антибіотиків (крім випадків деяких захворювань);

  • вільний випас чи вигул тварин та пташок, примусове годування та утримання птахів у клітках заборонені.


Перероблена органічна продукція

Детально про це йшлося в нашій попередній статті щодо змін в органічному законодавстві України та ЄС. Якщо узагальнити, то перероблена органічна продукція повинна бути виготовленою з органічної сировини за узгодженими технологіями та стандартами, на окремій виробничій лінії.
Приділяється увага якості води, використанню відновлювальних та власних ресурсів (переробка відходів). У готовому продукті не має бути більше одного інгредієнту перехідного періоду. Контроль відповідності нормам проводиться на кожному етапі.

Нові правила маркування органічної продукції

Продукт вважається органічним, якщо мінімум 95% його ваги припадає на сільськогосподарські компоненти органічного походження — за винятком води та солі. А інші 5% неорганічних компонентів є в Переліку дозволених.

Маркування органічної продукції являє собоюкодовий номер, розміщений під державним логотипом органічної продукції.

Він складається з обов’язкових елементів:

  • скороченого позначення країни походження продукту;
  • напису “органік”;
  • коду реєстрації органу, який проводив сертифікацію.

Перехідний період та паралельне виробництво

Перехід від традиційного виробництва до органічного є досить витратним та потребує певного часу. Тому Законом передбачено перехідний період, який дозволить фермеру адаптуватися до нових умов господарювання. Початок вказаного періоду збігається з датою підписання договору на проведення сертифікації.

Тривалість перехідного періоду залежить від галузі органічного виробництва


Рослинництво: мінімум 2 роки до посіву для однорічних культур, не менше 3-х років до моменту збору врожаю у випадку багаторічних (крім кормових) та мінімум 2 роки до збирання для фуражних культур;

Тваринництво: мінімум 1 рік для м’ясних порід жуйних; півроку для свиней, дрібних жуйних тварин та молочної худоби. Для птиці на м’ясо — 10 тижнів, для виробництва яєць — 6 тижнів. Бджільництво — від 1 року.

Вирощування аквакультури: від 6 місяців до 2-х років, залежно від способу обробки готового продукту.


Під час перехідного періоду заборонено реалізувати вироблену продукцію як органічну. Однак за згодою сертифікуючого органа вона може маркуватися як “продукція перехідного періоду до органічного виробництва”.


Вимоги до паралельного виробництва


Паралельне виробництво, тобто одночасне ведення традиційного та органічного господарства, можливе у випадку вирощування посівного матеріалу, деяких багаторічних культур, а також використання пасовищ для випасу худоби.

Щоб отримати дозвіл, оператор повинен:

  • надати контролюючому органу документальні докази дотримання положень Закону;
  • вжити заходи щодо розділення органічних та неорганічних рослин, тварин, кормів, гною, подбати про розділення виробничих ліній чи належне очищення обладнання;
  • надавати конкретні дані щодо обсягів виробленої органічної та неорганічної продукції, а також продукції перехідного періоду.

Обов’язки виробників органічної агропродукції:

  • проходити щорічну сертифікацію продукції, що включає інспекцію потужностей виробництва та відбір зразків;
  • погоджувати маркування продукції з органом сертифікації;
  • декларувати обсяги запланованої до реалізації органічної продукції;
  • відкликати чи вилучити з обігу продукцію, яка не сертифікована відповідним органом, але має маркування “органічний”, “екологічний”, “органік”, “еко”, “біо” тощо до введення Закону в дію.

Сертифіковані виробники заносяться до Реєстру операторів органічної продукції.

Сертифікація органічної продукції

Згідно з новим законом, виробництво та реалізація органічної продукції сертифікується. Виняток становить логістика, зберігання і продаж органічної продукції закладами громадського харчування та суб’єктами роздрібної торгівлі.

У сертифікаті вказуються такі дані:

  • найменування юрособи або, у випадку ФОП, — ПІБ підприємця;
  • код із державного реєстру для юрособи або номер платника податку для ФОП;
  • галузь органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;
  • статус продукції — органічна або перехідного періоду та її асортимент;
  • дата видачі та закінчення терміну дії сертифікату;
  • інформація про орган, який видав сертифікат.

Сертифікат дійсний протягом 15 місяців, однак в окремих випадках орган сертифікації може припинити його дію достроково.

Органи сертифікації та їхні обов’язки

До Реєстру органів сертифікації вносяться організації-юридичні особи, які:

  • акредитовані згідно з Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” у сфері органічного виробництва та/або обігу продукції;
  • не є виробниками чи реалізаторами органічної продукції;
  • мають належну матеріальну, технічну базу для проведення сертифікації;
  • мають компетентний персонал і принаймні одного інспектора з відповідної галузі органічного виробництва, який працює на постійній основі.
Головний обов’язок полягає у проведенні щорічної сертифікації операторів органічного ринку, з якими укладено відповідний договір. Крім того, органи сертифікації повинні надавати дані щодо підписаних договорів та проведення сертифікації для внесення їх до Реєстру операторів. Інформація оновлюється в разітимчасового припинення дії чи скасування сертифікатів.

Відповідальність учасників сфери органічного виробництва

Законом передбачені штрафні санкції:

Для операторів, які маркують свою продукцію як органічну, не маючи відповідного сертифікату: 8 мінімальних заробітних плат (МЗП) у випадку юросіб, а це майже 30 тис. грн, і 5 МЗП — для фізичних осіб підприємців, тобто орієнтовно 19 тис. грн. Аналогічні штрафи накладаються на виробників, які не виконують або несвоєчасно виконують вимоги щодо усунення порушень.

Якщо оператори не надають або надають недостовірні дані щодо обсягу виробництва, їм виписують штраф у розмірі 5 МЗП для юридичних осіб та 3 МЗП у випадку ФОП.

Для органів сертифікації, які не надають чи надають недостовірні дані щодо операторів або звітів про видані сертифікати, передбачений штраф у розмірі 5 МЗП. Якщо сертифікати були видані з порушенням Закону, сума штрафу становить 16 мінімальних заробітних плат, а в повторному випадку — 24 МЗП.


Організації, які займаються реалізацією органічної продукції, несуть відповідальність за достовірність маркування. Реклама і продаж продукту як органічного без наявності сертифікату заборонена. Штраф становить 8 МЗП для юросіб та 5 для ФОП.


Положення нового Закону дозволять впорядкувати сферу української органічної продукції, значно спростять її вихід на міжнародні ринки.