Кожна третя гривня з ВВП поступає в бюджет з податків. Ці кошти витрачаються на освіту, медицину, армію, частково йдуть до пенсійного бюджету. Має сенс ретельніше розібратися, як саме держава витрачає гроші, отримані з оподаткування. В цьому допоможуть графіки, які ми підготували після докладного вивчення Податкового кодексу.

1. Третина ВВП складається з податків


Податки становлять 34% ВВП. В середньому українець віддає на потреби держави кожну третю гривню.

2. За останні 17 років оподаткування зросло

У 2000 році податки становили 25% ВВП. Протягом 17 років ця цифра змінювалася, але простежується загальний тренд на збільшення частки податків у ВВП.

3. При зменшенні податків прискорюється зростання зарплат

В періоди з меншим податковим навантаженням на економіку, а також при стираючому навантаженні (коли податки то зменшуються, то збільшуються), темпи зростання заробітної плати вище, ніж при стабільно високих ставках оподаткування. 



Податкове навантаження — один з ключових факторів, що впливають на зміну розміру заробітної плати. Можна стверджувати, що за меншого оподаткування втрати України внаслідок кризи 20082009 років були б меншими.

В країнах зі слабкою економікою частіше обирають політиків-популістів, що призводить до неефективного управління державою. Бюджетні кошти витрачаються нераціонально, посилюється вплив корупційної складової.

За умов кризи критично важливим є впровадження виваженої економічної політики. Один з найефективніших кроків — зменшення ставки оподаткування. Однак слабкий менеджмент рідко наважується на такий крок, що веде до збільшення втрат в результаті кризи.

4. Податки сплачує кожен, але не кожен про це знає

Українці досить безтурботно ставляться до питання оподаткування. Кожен третій не знає, скільки податків сплачує. Половина громадян вважає, що віддають державі менше, ніж це є насправді.

Опосередковано податок сплачують навіть безробітні. При купівлі будь-якого товару сплачується ПДВ. При оплаті за деякі товари (бензин, сигарети, алкоголь тощо) сплачується також акцизний збір. При винайманні житла в готелі утримуються ПДВ і туристичний збір, а при купівлі товарів з-за кордону — мито.

Акциз на бензин сплачують навіть ті, хто користується виключно громадським транспортом: ця позиція включена у вартість проїзду. Така схема працює з усіма товарами і послугами: у вартість закладено додаткові витрати, в тому числі й на оподаткування.

5. Оподаткування в Україні стимулює бідність

Окремі галузі створюють більшу додану вартість, інші є менш ефективними. Одна з ключових проблем України — сировинна економіка, що приносить мінімальний прибуток. Хоча останнім часом політики публічно погоджуються з неефективністю такого розподілу, податкова система все ще вибудувана таким чином, щоб стимулювати сировинні галузі. Водночас схема оподаткування галузей з високою доданою вартістю перешкоджає розвитку цих напрямів.

Харчова і фармацевтична промисловості, нафтопереробка і автомобілебудування — галузі з високою доданою вартістю. З графіка видно, що ці напрями значно оподатковані. При цьому сільське господарство і сировинні добувні галузі менше обтяжені податками.

Як наслідок — 45% українського експорту товарів складається з сировини (продуктів металургії, сільського, лісового, рибного господарства, металевої руди та корисних копалин). При цьому галузі переробки не розвиваються. Так, за останні 10 років обсяг переробки нафти зменшився більш ніж у 4 рази, 5 із 7 великих нафтопереробних заводів було закрито.

6. Сплата податків займає забагато часу

Один з важливих показників для інвесторів — час, який компанія витрачає на процедури, пов’язані з виплатою податків. Це одна зі складових показника легкості ведення бізнесу в країні.

В Україні необхідно витратити 328 годин, щоб сплатити податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізосіб та соціальні внески. В Естонії час на сплату податків становить 50 годин, у Росії — 168, у США — 175 годин, у Німеччині — 218. В Польщі час більший, ніж в Україні, — 334 години.

7. Податки в Україні зависокі

При оцінюванні розміру оподаткування в країні необхідно звертати увагу на контекст, обрану модель розвитку держави та роботу інституцій.

До посилення економіки може призвести як модель з низьким оподаткуванням (Сінгапур, Ірландія, США, Гонконг, Швейцарія), так і з високим податковим навантаженням (Норвегія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина). Однак в українських умовах має сенс орієнтуватися на модель з меншою податковою ставкою.

Україна — держава зі слабкими інституціями. За умов корупції, мінімального захисту приватної власності, порушення прав інвесторів тощо має сенс зменшити податкові ставки принаймні на час проведення реформування інституцій. Це простимулює розвиток економіки, в іншому випадку збільшуються ризики переходу бізнесу в тінь.

В Україні податкове навантаження на рівні Польщі, Іспанії, Нової Зеландії чи Канади. Однак українські економіка, інституції, ступінь розвитку громадянського суспільства та кваліфікація менеджменту на значно нижчому рівні.

Простежується певна послідовність в тому, що найгірші наслідки криза 20082009 років мала для небагатих країн з високими ставками оподаткування (Сербії, Греції, Хорватії, Португалії, а також України).

Збільшення оподаткування в Україні може бути ефективним після становлення інституцій та за умови наявності сильного громадянського суспільства, що контролюватиме в тому числі те, яким чином держава використовує отримані з податків кошти.

8. Зменшення податкової ставки може призвести до зростання доходів бюджету

Одна з причин переходу бізнесу на тіньові схеми — зависокі податки, при легальній сплаті яких діяльність стає нерентабельною. Менша податкова ставка може підвищити прибутковість бізнеса й мотивувати компанії до сплати коштів у бюджет. Фактичні доходи держави при цьому зростуть.

За умови складної процедури сплати податків та при високому рівні корупції держава також недоотримує кошти. Чим менше часу та зусиль компанія витрачає на ведення документації та сплату податкових коштів, тим менше спокуса перейти на “сірі” схеми.

Однак таких підхід працює лише за двох умов: при зависоких податках і надто ускладненій процедурі оподаткування. Один з нещодавніх вдалих прикладів реалізації — Грузія. Кількість податків у 2004 році — 22. В межах реформ уряд зменшив їхню кількість до 6 та знизив ставки. В результаті частка податків у ВВП зросла до 24% порівняно з 20% 2004 року.

9. Скільки коштів з податків витрачає держава й на що саме

Окремо відслідкувати перерозподіл коштів, отриманих саме з оподаткування, неможливо. Графік показує всі видатки з бюджету, частка податків в якому становить 84%.

Більшість коштів надходить з ПДВ. У розвинених державах максимальний внесок до бюджету — це податки на прибутки підприємств і доходи громадян.

Найбільше коштів з бюджету йде на соціальний захист.

10. Майже кожна операція з грошима передбачає сплату податків

Сплата податків майже завжди непомітна, однак їх сума закладена чи не в кожну операцію з грошима чи майном. Приховані податки компанії чи громадянину важче відстежити й контролювати.

Податки — один з факторів, що впливають на добробут чи не найбільше. Податкова система здатна стати драйвером залучення інвестицій або аргументом на користь еміграції. Українська податкова система зараз відштовхує інвесторів та гальмує розвиток економіки.

Важливим є навіть не розмір податкової ставки (країна може стати успішною при обох моделях). Головне — простота сплати податку, ефективність використання коштів державою та відповідність розміру ставки оподаткування рівню розвитку економіки.

Наразі найкращим рішенням для України буде зниження загального податкового навантаження та припинення стимуляції за допомогою податків сировинних галузей.


Щоб краще зрозуміти, як зараз працюють податки в країні, завантажте наш новий інфографічний довідник Tax Guru, клікнувши на банер нижче.



Довідник підготувало контент-маркетингове агентство Top Lead та аудиторська компанія Baker Tilly за підтримки партнера — юридичної фірми AEQUO Law Firm. Генеральний інформаційний партнер — BusinessViews.