Простежуваність харчових продуктів: вигода для всіх

6 лют. 2019

Деякі українці завжди мали змогу отримати інформацію стосовно того, де і як вирощені продукти, що потрапляли на їхній стіл — досить було запитати у бабусі, що відбувається в неї на городі й дізнатись, чи не хворіла корова. Можливо, скоро такі дані зможуть отримувати державні органи, компанії та громадяни і це буде стосуватися всіх продуктів харчування, які ми споживаємо. Сприяти такій прозорості покликана система простежуваності харчових продуктів.

Мета запровадження простежуваності — турбота про здоров’я споживачів

В розвинених країнах вже існують вимоги до запровадження систем, які дозволяють досить швидко з’ясувати, звідки потрапили компоненти для виготовлення харчових продуктів на виробництво чи полицю магазина. Можна дізнатись, яке судно виловило рибу, з якого заводу надійшов цукор або на якому полі зростала пшениця для хліба. Основною метою таких систем є можливість ідентифікувати весь ланцюг виробництва продукту, якщо сталася проблема — виникла загроза здоров’ю споживачів, як це було, наприклад, під час меламінового скандалу.

Прозорість на ринку харчових продуктів — надійність експорту та імпорту

Україна як великий експортер продукції сільського господарства зацікавлена в тому, щоб проблема, що може бути виявлена в країні-імпортері з партією товару, не поширилася на весь український експорт. У 2016 році ми вже стикалися з ситуацією, коли Єгипет заборонив ввезення пшениці з України, бо вона нібито заражена грибком. Якби заражене збіжжя можна було б однозначно ідентифікувати, а осередок ураження швидко ліквідувати, то аргументів у єгипетської сторони не було б, і могли постраждати не всі експортери, а лише той виробник, що став винуватцем проблеми.


Відстеження продукції — поштовх для розвитку місцевих брендів

Багато хто з нас пам’ятає таку речовину, що містить спирт, як “Радянське шампанське”. Чи були зацікавлені винороби з провінції Шампань в тому, щоб розвивати свій продукт в СРСР, якщо кожний завод міг надрукувати етикетку з відомим французьким брендом? Звичайно, що ні. Київські торти з Чернігова, кримські вина з Молдови, карпатськи йогурти з Китаю — все це стане неможливим, бо походження можна буде довести в суді та змусити виробника відмовитись від фальсифікованого бренду. Чесні виробники, навпаки, зможуть нарешті безпечно інвестувати в місцеві бренди — те ж стосується виробників органічної продукції.

Додатковий бонус для України — скорочення тіньового обігу продукції

За деякими даними, до 50% аграрних компаній і фермерів отримують пропозиції щодо продажу продукції за готівковий розрахунок. Якщо продукція відстежуватиметься, то уникати сплати податків буде не так легко — зерно чи молоко не зможе з’являтися  сотнями тисяч тонн у виробника, що обробляє 100 га землі чи має з активів принтер, стіл і стілець. Цікаво, що європейське законодавство вимагає ідентифікації саме партії харчової продукції, кормів, тварин, а ось українське законодавство — лише ідентифікації оператора ринку. Тобто у нас, на відміну від європейців, немає компанії — немає проблеми.


Для чесних виробників із запровадженням відстежуванності мало що зміниться — буде достатньо звіту, у якому зафіксовано, хто постачальник компоненту, як його використали у виробництві та куди відправлено готовий продукт. Таким чином, можна буде ідентифікувати всі ланки виробничого ланцюга від лану до столу. Для одних це буде можливістю спокійніше займатися виробництвом і експортом-імпортом харчової та сільгосппродукції, для інших — необхідністю працювати над якістю і безпечністю. Нова система дозволяє виявляти тих, хто додає ложку дьогтю до бочки меду.


Background vector created by macrovector - www.freepik.com



 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад