Глобальний індекс гендерного розриву та гендерна нерівність в Україні

7 лют. 2019

Вперше Глобальний індекс гендерного розриву був представлений на Всесвітньому економічному форумі в 2006 році як фундамент для визначення стану гендерної нерівності та спостереження за прогресом.

У рейтингу минулого року представлені 149 країн. Оцінювали чотири сфери: "Внесок в економіку та економічні можливості", "Освіта", "Здоров'я і виживання", "Розширення політичних прав". За кожним критерієм були виставлені оцінки: "0" нерівність і "1" рівноправність.


Підсумком став рейтинг, що дозволяє проводити ефективні порівняння між країнами і верствами населення. Результати дослідження оформлені так, щоб максимально інформувати світову спільноту про проблеми, пов'язані з гендерною нерівністю, і про ті можливості розвитку, які можна отримати шляхом усунення несправедливості. Методологія і кількісний аналіз рейтингу повинні послужити основою для розробки ефективних заходів, скорочення гендерного розриву. Спосіб роботи з Індексом не змінився з моменту його початкового створення в 2006 році, тому він забезпечує основу для надійного аналізу по країнах і за роками.

10 ключових моментів звіту 2018 року


1. В цілому у світі гендерна рівність оцінюється в 68%. Цей показник не сильно змінився з часу попереднього звіту. Таким чином, на сьогоднішній день гендерний розрив становить 32%. Відмічається позитивна середня тенденція поліпшення помічені в 89 країнах з 144.

2. В середньому найбільша нерівність між чоловіками і жінками спостерігається в сфері розширення політичних прав 77,1%. На другому місці економіка 41,9%. Розрив у рівні освіти і охороні здоров'я досить невеликий 4,4 і 4,6% відповідно. Порівняно з минулим роком дещо скоротився тільки розрив за індексом "Внесок в економіку і економічні можливості".

3.Якщо говорити про політичне та економічне лідерство, світу доведеться пройти ще довгий шлях. Тільки в 17 із 149 країн глава держави жінка. Всього лише 18% міністерських постів і 24% парламентських зайняті представницями жіночої статі. 

Схожа картина спостерігається й у керівних посадах в бізнесі 34% у країнах з доступними для аналізу даними, менше 7% в чотирьох країнах з найнижчими показниками гендерної рівності (Єгипет, Саудівська Аравія, Ємен, Пакистан).

Однак існує прогрес: абсолютна рівність за цим пунктом досягнута на Багамських островах, у Колумбії, на Ямайці, в Лаоській Народно-Демократичній республіці й на Філіппінських островах. У 19 країнах топові посади зайняті як мінімум 40% жінок.


4. Всього в 60% країн у жінок такий же доступ до послуг фінансової галузі, як і у чоловіків, а право власності на землю тільки у 42% країн зі списку. До того ж у 29 країнах, за якими були проаналізовані дані, жінки в середньому витрачають вдвічі більше часу, ніж чоловіки, на хатню роботу й інші види неоплачуваної діяльності.


5. Прогрес у рівні освіти можна назвати одним з найбільш істотних, але, як і раніше, в 44-х країнах понад 20% неграмотні. Майже однаковий рівень зарахування до вищих навчальних закладів часто не враховує низький рівень отримання освіти як чоловіками, так і жінками. В середньому у всьому світі лише 65% дівчат і 66% хлопців відвідують середню школу і тільки 39% жінок і 34% чоловіків навчаються в коледжі або університеті.


6. В усьому світі тільки 22% професіоналів у сфері розробки штучного інтелекту жінки, порівняно з 78% чоловіків. Гендерний розрив у даному випадку становить 72%. Він не змінюється протягом останніх років і не демонструє позитивної тенденції. Такий стан речей може погіршити гендерні відмінності в сфері економіки, оскільки вона стає все більш затребуваною. До того ж це вказує на значну втрату можливостей для професійного розвитку.


7. За прогнозами, на подолання гендерного розриву в 106 країнах зі списку з моменту першого видання потрібно буде 108 років. Найбільш складною сферою для подолання гендерного розриву є економічні та політичні права їм знадобиться 202 і 107 років відповідно. Гендерний розрив у сфері освіти повинен зникнути протягом наступних 14 років. У галузі охорони здоров'я питання практично закрите у всьому світі й повністю закрите у третині оцінених країн.


8. На сьогоднішній день країна з найбільшим показником рівноправності Ісландія.Там закрито понад 85% загального гендерного розриву. За Ісландією ідуть Норвегія (83,5%), Швеція і Фінляндія (82,2%). Незважаючи на домінування країн Північної Європи, в першу десятку також входять країни Латинської Америки (п’яте місце Нікарагуа), дві африканські країни південніше Сахари (шосте місце Руанда, десяте місце Намібія) і країна зі Східної Азії Філіппіни (восьме місце). ТОП-10 кращих завершують Нова Зеландія (сьоме місце) та Ірландія (дев’яте місце).


9. У всіх восьми географічних регіонах, які потрапили до звіту, спостерігається як мінімум 60% гендерної рівності, а два з них досягли рівня вище 70%. Найвищий показник спостерігається у Західній Європі (75,8%). На другому місці Північна Америка (72,5%), а на третьому Латинська Америка (70,8%). Далі йдуть країни Східної Європи та Центральної Азії (70,7%), Східної Азії й Тихоокеанського регіону (68,3%), Африка південніше Сахари (66,3%), а також держави Південної Азії (65,8%), Близького Сходу і Північної Африки (60,2%).


10. Якщо нинішні показники будуть зберігатись, всесвітня гендерна нерівність скоротиться впродовж 61 року в Західній Європі, за 70 років у Південній Азії, 74 роки знадобиться Латинській Америці й Карибському басейну, 135 років витратять країни Африки південніше Сахари, 124 роки Східна Європа і Центральна Азія, 153 роки Близький Схід і Північна Африка, 171 рік Східна Азія і Тихоокеанський регіон, 165 років Північна Америка. Ці оцінки відображають розвиток ситуації за умови збереження темпів розвитку, що існують на сьогодні, але політики та інші зацікавлені сторони можуть прискорити цей процес, якщо в майбутньому діятимуть більш рішуче.

Ситуація в Україні


Можна скільки завгодно говорити про закріплені законодавством України рівні права між жінками і чоловіками, але досить провести невеличке опитування серед своїх знайомих, щоб зрозуміти реальний стан справ.


Цифри підтвердять суб'єктивне враження.



За результатами опитувань, у 79% українських сімей приготуванням їжі займається жінка. Тільки в 21% випадків пари готують разом чи чоловік бере на себе цей обов'язок. На побутові справи і догляд за дитиною в Україні чоловіки витрачають близько півтори години на день, а жінки п'ять годин. Ще не так давно в Україні існував список з 450 професій, що були заборонені для жінок. На щастя, його відмінили наприкінці 2017 року. Розрив в середній зарплаті за різними областями в 2015 році становить від 12 до 70%. Різниця залежить від сфери діяльності. Чим більш "чоловіча" й серйозніша робота, наприклад, фінансист або страховик, тим яскравіше виражена нерівність, не кажучи вже про те, що керівники-жінки переважають лише у галузі освіти.

Але проблема не тільки в зовнішній дискримінації, але й у тому, що жінки применшують свої можливості, вважаючи, що не мають відповідних навичок, щоб обіймати високу посаду. За даними HR-експертів, бажання отримати місце серед топ-менеджерів виявляє лише 19% жінок проти 81% чоловіків. Примітно, що не тільки чоловіки, але й самі жінки провокують подібну ситуацію: тільки 4% жінок хотіли би працювати з керівником своєї статі.


Якщо зазирнути у рейтинг найбагатших людей України за 2018 рік, то там не знайдеться жодного жіночого імені. А от у американському рейтингу Forbes їх теж небагато, але вони є. І справа не стільки у тому, хто звідки отримав свій спадок, а у підході до складання подібних списків: в український не потрапила навіть жодна дружина або дочка багатого чоловіка, не кажучи про тих, хто сам веде бізнес.


Що стосується захисту прав жінок, то 60% суддів і прокурорів підтримують думку, що в домашньому насильстві винна сама потерпіла. У 2017 році в Україні від побутового насильства загинуло 600 жінок. Для порівняння: в цьому ж році під час військових дій в АТО країна втратила 191 військового.


При цьому більше половини чоловіків і жінок, що взяли участь у дослідженні, вважають, що в Україні існує гендерна рівноправність. На жаль, поки що це далеко від правди.


Але ми рухаємося до поліпшення ситуації: в 2018 році уряд затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, що враховує рекомендації ООН. Її впровадження є однією з умов асоціації з ЄС.



 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад