Брак фахівців в агросекторі: чому великі зарплати — не вихід

25 квіт. 2017

І малі фермерські господарства і великі агрохолдинги мають спільну проблему — гострий брак не тільки фахівців, але й робочих рук. Причина полягає у відсутності в селах інфраструктури та перспектив.

Майже третина населення України проживає в сільській місцевості, однак питання кадрового голоду відоме багатьом агрокомпаніям. Наводимо кілька причин, чому у сфері сільського господарства попит на спеціалістів значно перевищує пропозицію.

Сільське населення постійно зменшується через погані умови проживання  
Кількість селян за роки незалежності скоротилася на 2,5 мільйони чоловік, за цей же період з мапи України зникли 350 сіл. Люди, особливо молодь, тікають із сіл через відсутність будь-яких перспектив, адже навіть наявність роботи не гарантує нормальних умов життя. В більшості сіл практично немає доріг та дуже погане транспортне сполучення з районними чи обласними центрами. Крім того в багатьох населених пунктах відсутні школи та медичні заклади і взагалі недостатньо коштів для інвестицій у розвиток господарства.

Без розвиненої соціальної інфраструктури не допомагають навіть високі зарплати  
Спеціалістів на селі не вистачає не тільки в аграрному, а і в соціальному секторах — потрібні агрономи, ветеринари, фахові механізатори, лікарі, вчителі, працівники культури. Агрономам та ветеринарам пропонують гарну заробітну плату, але випускники аграрних навчальних закладів України не хочуть повертатися в село.

Держзамовлення не відповідає реаліям ринку праці  
Особливо це стосується робочих професій, адже зараз таких фахівців фактично не готують: ці спеціальності вважаються непрестижними, а технікуми, які перейменувалися на коледжі, займаються підготовкою бухгалтерів та менеджерів. Аграрні підприємства України витрачають величезні кошти на придбання сучасної сільгосптехніки, проте обслуговувати її нікому.

Перший крок щодо виправлення ситуації було зроблено в листопаді минулого року, коли Кабмін затвердив перелік пріоритетних професій на 2017 рік. До нього ввійшли слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, токар, фрезерувальник, виноградар, бджоляр тощо. По багатьом з цих професій ситуація є критичною: наприклад, існує потреба у 2600 верстатниках деревообробних верстатів, а навчається за цією спеціальністю лише 1426 учнів. З виноградарством ще гірше: лише 44 учня по всій країні при наявності 1622 відкритих вакансій.

Українці надають перевагу роботі за кордоном  
Умови проживання в українських селах настільки непривабливі, що наші співвітчизники готові їхати на заробітки до країн Європи навіть за ту саму зарплату, яку могли б отримати в Україні. Показовим є приклад, який наводить Алекс Ліссітса: один фермер зі Львівщини в сезон збору ягід запропонував робітникам таку ж оплату, як і в Польщі. Але це не допомогло — місцеві жителі все рівно обрали роботу за кордоном, а фермер був змушений завозити робітників з Херсонської області.  

Ще одна проблема українського сільського господарства – крадіжки та махінації 
Крадуть все - паливо, добрива, урожай. Втрати підприємств можуть вимірюватися десятками чи навіть сотнями тисяч гривень. Причому винуватцями в більшості випадків є саме співробітники — і ні висока заробітна платня ні гарна освіта не гарантує добросовісності працівника. Тому компанії все частіше приділяють увагу технологіям, які допомагають уникнути зловживань. Або змушені наймати охоронців, що значно збільшує витрати.

Однак вихід є: створи умови і працівник знайде тебе сам
Наприклад агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) розвиває інфраструктуру біля своїх підприємств, забезпечує іногородніх співробітників проживанням. Під час будівництва птахофабрики в Ладижині, Вінницької області, у компанії виникла проблема з пошуком працівників. Справа у тому, що раніше єдиним великим місцевим підприємством була ТЕС і ті, хто не зміг знайти там роботу, виїжджали в інші місця. Щоб вирішити цю проблему, агропідприємство відремонтувало дороги, побудувало будинки та гуртожиток для своїх працівників. Тепер усім іногороднім співробітникам надається житло: від кімнати в гуртожитку до двокімнатної квартири. А за рівнем середньомісячних зарплат Ладижин є лідером в регіоні. Компанія продовжує розвивати інфраструктуру Вінницької області — будує трубопроводи для питної води, сприяє отриманню міжнародних грантів, допомагає школам і садкам. Таким чином вона отримує лояльність місцевого населення та реалізує нові проекти. Наприклад, недавно керівництво компанії озвучило плани побудови біля Ладижина нового біогазового комплексу.  

А у Гоголевому, туристичному селі на Полтавщині, завдяки агропромхолдингу «Астарта» побудовано спорткомплекс, який включає баскетбольні та волейбольні майданчики, професійне футбольне поле, бігові доріжки й турніки. Крім того, вартість харчування у місцевій школі становить усього 1 грн, що є вагомим аргументом для сімей з дітьми.   

Для розвитку сіл, окрім забезпечення населення робочими місцями, вкрай важливим є розбудова соціальної інфраструктури. Якщо люди матимуть змогу отримувати достойне лікування, навчати дітей в сучасних школах чи садках, займатися спортом чи переглядати новий фільм в кінотеатрі, привабливість сіл значно зросте. Адже прикладів, коли успішні офісні працівники залишають стабільну роботу заради створення бізнесу в сільській місцевості, теж вистачає. Спокійний ритм життя, гарна екологія, свої продукти — в селах теж є свої переваги.

З початком реформи місцевого самоврядування з’явилася надія на розвиток сільської місцевості: успішні приклади демонструють, що комфортних умов проживання можна досягти й без участі великих підприємств.  


 


Пов'язані новини



Подпишитесь на наши публикации
И еженедельно получайте идеи для развития Вашего бизнеса


« назад