Структурування бізнесу - що сьогодні про нього має знати власник?
7 бер. 2015 р.
Питання структурування вітчизняних бізнес груп залишається одним із самих актуальних питань для власників бізнесу, незважаючи на зміни законодавчого поля, а також політичної та економічної ситуації в Україні.
Тема побудови корпоративних структур є комплексною та охоплює дуже широкий спектр питань, тому нижче ми зупинимось лише на деяких із них.
Недоліки неструктурованого бізнесу і переваги структурованого
На певному етапі розвитку бізнесу постають питання залучення позичкового чи акціонерного капіталу на зовнішніх фінансових ринках, підвищення захищеності володіння активами, виходу на зовнішні товарні ринки, оптимізації податкового навантаження тощо. При цьому відсутність чіткої та прозорої структури групи у більшості випадків не дозволяє вирішувати зазначені питання.
Наведемо приклади. Так виглядає неструктурована група компаній (мал. 1)
Мал.1
Неструктурованій групі притаманні, як мінімум, три групи проблем:
1. Перешкоди на шляху розвитку бізнесу:
a. зменшення можливостей отримання кредитного фінансування;
b. зменшення можливостей залучення інвестицій;
c. невідповідність вимогам, які виставляють крупні компанії до своїх контрагентів.
2. Відсутність правового механізму вирішення можливих протиріч між акціонерами: у неструктурованій групі часто відсутні правові механізми встановлення прав та обов’язків акціонерів, що може призвести до зловживань окремих акціонерів своїм положенням.
3. Відсутність механізмів юридичного захисту прав власності акціонерів, що несе у собі ризик втрати контролю над бізнесом: відсутність юридично оформлених прав власності може призвести до втрати фактичного контролю над активами. Такі ситуації є частим явищем: «номінальні» акціонери можуть передати права власності третім особам, менеджмент компаній може зловживати своїми правами тощо. Окрім того, ряд проблем виникає при передачі майна у спадок.
У якості позитивного аспекту продовження ведення бізнесу у неструктурованому вигляді, як правило, називають менш пильну увагу податкових органів та мінімізацію податкового навантаження, хоча методи її досягнення часто суперечать податковому законодавству і несуть у собі суттєві ризики.
Тепер розглянемо принципову форму структурованої групи (мал. 2).
Мал.2
Правильно структурована група компаній допомагає уникнути проблем, які має неструктурована група. Зокрема, це стосується прав акціонерів та встановлення чітких механізмів прийняття рішень та розв’язання суперечок. Дані питання вирішуються шляхом підписання угоди акціонерів, у якій детально прописуються всі необхідні аспекти взаємовідносин, у тому числі – вихід із бізнесу, прийняття нових акціонерів, передача прав власності у спадок тощо.
Підходи до структурування повинні відповідати певним умовам
Можливих варіантів побудови структури може бути безліч, однак підходи до структурування, які можуть бути реалізовані на практиці, повинні відповідати певним умовам, серед яких:
1. Відповідність нової структури виду бізнесу та конкретним умовам, у яких він знаходиться.
2. Відповідність нової структури стратегічним планам акціонерів, наприклад – залучення інвесторів, вихід на IPO, посилення безпеки володіння активами.
3. Формування юридичних інструментів для вирішення питання взаємовідносин між акціонерами.
4. Забезпечення гнучкості володіння активами та формування організаційної структури для ведення інвестиційної діяльності акціонерами.
5. Розумна вартість створення та підтримання структури та її відповідність вигодам, які отримують акціонери.
6. Податкова ефективність: побудована структура повинна дозволяти забезпечення оптимізації податкового навантаження на групу.
7. Можливість консолідації фінансової звітності на рівні центральної холдингової компанії та проведення її аудиту: як правило, відповідні вимоги ставляться потенційними кредиторами та інвесторами.
Кожна із зазначених умов передбачає, у свою чергу, врахування цілого ряду факторів та обставин, які стосуються як специфіки виду бізнесу, так і законодавчих обмежень на рівні країн, у яких представлена або буде представлена група.
Таким чином, ситуація у кожному випадку індивідуальна, і готового шаблону, який був би прийнятний для кожного випадку, не існує. Тому передусім необхідно зрозуміти, як діє бізнес-структура, який її склад, які завдання ставлять власники бізнесу тощо.
Підходи до побудови структур стали більш жорсткими
Сьогодні, у зв’язку із посиленням глобальної тенденції щодо боротьби із агресивним податковим плануванням, побудова корпоративних структур вимагає більш осмисленого та ретельного підходу. Зокрема, це стосується використання «багатоповерхових» структур, побудова яких обумовлена бажанням використати преференційні умови оподаткування, які надають двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування та Директиви ЄС. Разом з тим, як правило, на рівні холдингових компаній не здійснюється жодної господарської діяльності, такі компанії реєструються за адресами фідуціарних компаній та не мають персоналу.
З метою упередження використання такими структурами преференцій, які надаються Директивою ЄС щодо материнських та дочірніх компаній, наприкінці 2014 року були прийняті зміни до цієї Директиви. Відповідно до цих змін країни – учасниці ЄС зобов’язані запровадити та використовувати правила щодо упередження використання Директиви у так званих «штучних» структурах. При цьому під «штучними» структурами маються на увазі ті, основною, або однією із основних цілей яких є отримання податкової вигоди.
Крім того, розпочато роботу щодо змін спеціальних режимів оподаткування доходів, отриманих від експлуатації об’єктів прав інтелектуальної власності. Основний акцент у цьому відношенні зроблено на тому, що такі режими будуть поширюватись на ті компанії, які здійснюють відповідні функції щодо отримання роялті чи доходів від реалізації об’єктів прав інтелектуальної власності.
Виходячи із двох наведених вище аспектів, на даний час основний акцент необхідно робити на спрощенні структур та забезпеченні реального виконання на рівні компаній-нерезидентів функцій, що будуть адекватними отримуваному такими компаніями доходу.
Окрім того, внаслідок змін податкового законодавства України, розподіл коштів на користь компаній-нерезидентів через виплати дивідендів не завжди є ефективним із податкової точки зору. То ж більшої актуальності на даний час набуває використання з цією метою структур внутрігрупового фінансування та структур, через які організовано володіння та використання об’єктів права інтелектуальної власності (торгових марок, патентів тощо).
У якості висновку варто ще раз підкреслити, що побудова структури групи дозволяє вирішити цілий ряд проблем, та надати додатковий імпульс розвитку бізнесу. Натомість діяльність через неструктурований бізнес несе у собі цілий ряд ризиків. Разом із тим при побудові структури групи необхідно враховувати цілий ряд факторів, зокрема не лише поточне законодавство, але і його потенційні зміни.
Роман Жарко,
к.е.н, Менеджер з оподаткування Baker Tilly