Головна увага дієт, мета яких — скинути вагу, зосереджена на зниженні кількості вживаних калорій. Проте все більша кількість досліджень свідчать, що більшість дієт не працюють через один суттєвий фактор — вони не враховують те, що одна й та сама їжа впливає на людей по-різному: одні отримують з неї більше калорій, а інші — менше. Відповідно і рівень цукру в крові у всіх також буде різний. Оскільки підхід “один для всіх” не працює, вчені вирішили уважніше дослідити ідею індивідуального харчування та нутригеноміки — аналізу ДНК людини, з метою виявлення найкориснішої для конкретної людини їжі.
Стартапи намагаються зрозуміти, що саме, скільки та коли вам необхідно їсти
Ряд стартапів сьогодні збирається вирішити проблему індивідуального підбору їжі за допомогою генетичних маркерів, які вони надсилатимуть прямо до вашого дому. Ви будете отримувати набір для забору зразків крові з пальця, які потім надсилатимете до лабораторії. Там за їх допомогою виявлять низку біомаркерів, які вказують на відмінності у вашій ДНК, які й впливають на ваше травлення та обмін речовин. Крім цього, покупцям також будуть надсилати напій з жирами та вуглеводами, після вживання якого буде необхідно знову взяти зразки. Різниця між зразками до і після вживання дозволить встановити, як добре організм справляється з жирами та цукром. Наостанок необхідно буде повідомити зріст, вагу, обхват талії та деякі зі своїх звичок, на кшталт фізичної активності. У результаті ви отримаєте особистий план харчування, що найкраще підходитиме саме вашому організму.
В майбутньому ми зможемо збагачувати їжу поживними речовинами на власний розсуд
Мікрофлора шлунка така ж важлива для вивчення, як і гени
Окрім генів, на наші звички харчування істотно впливає мікрофлора шлунка. Вона відіграє значну роль у тому, як ми перетравлюємо їжу, скільки калорій та які поживні речовини ми з неї отримуємо. Навіть більше, мікрофлора змінюється залежно від споживаної нами їжі. Відповідно, при одній мікрофлорі найкращою може вважатися одна їжа, при іншій — інша. Як і у випадку з генами, роль мікрофлори досліджена дуже мало, а давати точні рекомендації з харчування без її розуміння неможливо.
Дослідникам й досі не вдалося виявити усі фактори, що впливають на наше травлення та обмін речовин. Тому Академія харчування та дієтології все ще не рекомендує використовувати нутригенетичні тести для того, щоб призначати ту чи іншу дієту — наразі для доведення ефективності їм бракує доказової бази.
Їжа з пробірки з'явиться на наших столах через три роки
У той час, коли одні стартапи намагаються розробити найкращий спосіб споживання продуктів, інші розробляють самі продукти. Їх завдання — створити м'ясо без тварин, майонез без яєць та вино без винограду. Перше вже вдалося зробити компанії Memphis Meats, яка у березні 2016 року “виростила” м'ясну кульку. Сьогодні вона зробила те саме з м'ясом курки та качки, а 450 грамів яловичини обходяться компанії у $2,400. Проте з кожним роком ціна стає все меншою, і в 2021-му вона має стати доступною для споживачів — цьогоріч Memphis Meats планує вийти на ринок.
Створення м’яса риби також суттєво просувається вперед — стартапу Finless Foods вже вдалося отримати стабільні клітини риби та навіть змусити їх ділитись у біореакторі, чого до цього взагалі ніколи не робили.