Віртуальні активи в Україні: на шляху до правового поля

Незважаючи на практично повну відсутність в Україні правового поля, яке б регулювало порядок здійснення операцій з криптовалютою, кількість таких операцій неухильно збільшується. Подекуди згадування про віртуальні активи у поточному законодавстві є. Так, закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 6 грудня 2019 року № 361-IX наводить визначення віртуального активу – це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Також законом визначений постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. Разом з тим, даний закон лише встановлює обов’язки суб’єктів фінансового моніторингу щодо операцій із зазначеними активами. Але технічний прогрес не спинити, і, вочевидь, створення в Україні правил гри щодо операцій з віртуальними активами є вкрай необхідним. Як результат, 28 квітня 2021 року комітет з питань цифрової трансформації рекомендував Верховній Раді Україні ухвалити законопроєкт № 3637 “Про віртуальні активи” у другому читанні. Проєкт закону встановлює в Україні механізм правового регулювання сфери віртуальних активів, а саме:

• • визначає правовий статус, класифікацію, права власності та інші ключові юридичні дефініції (віртуальний актив, гаманець віртуального активу;
  • забезпечений та незабезпечений віртуальний актив, ключ віртуального активу тощо);
  • визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та порядок їх державної реєстрації;
  • визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, а також порядок володіння, користування та розпорядження віртуальним активом;
  • адаптує рекомендації міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів;
  • визначає принципи державного регулювання обігу віртуальних активів тощо.

Законопроєкт передбачає і низку суттєвих фінансових санкцій, зокрема:

• • за здійснення діяльності, що має ознаки діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, без державної реєстрації;
  • за надання завідомо неправдивих або недостовірних відомостей при поданні заяви про реєстрацію в якості постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • за несвоєчасне інформування Мінцифри про зміну даних, внесених до Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • за неподання або подання не в повному обсязі постачальниками послуг звітності, передбаченої інформації та/або подання недостовірної інформації до Мінцифри тощо.

Крім того, законопроєкт передбачає внесення відповідних змін у Цивільний кодекс України, закони “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” та “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Також очікуємо і на низку інших підзаконних актів: Порядку реєстрації постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, Порядку ведення Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, Порядку розгляду справ про застосування відповідальності за порушення тощо. Тож сподіваємося, що формування правового поля на ринку віртуальних активів сприятиме легітимізації та детінізації цього ринку, усуне ризики для роботи міжнародних криптокомпаній й сприятиме залученню іноземних інвестицій. Ну і про декларування та податкові аспекти. Наразі навіть за відсутності відповідного правового статусу, операції із криптовалютою знаходяться у полі зору відповідних регуляторів. Зокрема, в законі “Про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII є поодинока згадка, що у складі нематеріальних активів, які належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, серед іншого, наводяться і криптовалюти. Тему розвинуло НАЗК, яке вже більш детально прокоментувало, що розуміється під криптовалютами і як їх слід відображати в е-декларації. Щодо звичайної декларації про майновий стан і доходи, то податкові органи у декількох індивідуальних податкових консультаціях висловили позицію, що декларування наявності у фізичної особи криптовалюти формою декларації не передбачене, проте оподаткування операцій з криптовалютою податком на доходи фізичних осіб та військовим збором здійснюється у загальному порядку. До речі, в одній із ІПК податківці одночасно визнали, що “криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею”. Разом з тим, ціла низка питань залишається не узгодженими. Отримали криптовалюту від майнингу або у подарунок – оподатковувані доходи? А потім її ж продали – знову оподатковувані доходи? Купили – продали криптовалюту? Формально базою оподаткування 18% ПДФО та 1,5% ВС буде загальна сума доходу, а не прибуток від операції. Вже неодноразово найкращі реформаторські наміри стикалися з неузгодженістю вітчизняного податкового законодавства. Тому одночасно із законом “Про віртуальні активи” має бути надане і чітке роз’яснення податкових органів щодо оподаткування операцій із віртуальними активами.