Корупція у різних її проявах – хабарництво, махінації при закупівлях, незаконні платежі та розкрадання – продовжує завдавати величезних збитків економіці всього світу, найбільше вдаряючи по найбідніших верствах населення. Багаторічні дослідження Світового банку та провідних академічних інституцій підтверджують цю точку зору.
Ця стаття описує темну тінь, яку корупція кидає на економічну та соціальну систему, а також наслідки для глобального розвитку.
Глобальна вартість корупції
Хоча точні цифри підрахувати важко, останні дані дають уявлення про масштаби:
- Організація Об'єднаних Націй нещодавно оцінила глобальну вартість корупції у 5% світового ВВП. Оскільки прогнозований світовий ВВП у 2025 році становитиме близько 115 трильйонів доларів США, це потенційно дорівнює приблизно 5,75 трильйона доларів США, втрачених у всьому світі через корупцію та пов’язані з нею незаконні потоки.
- Дослідження Міжнародного валютного фонду (МВФ) показують, що лише хабарництво — складова частина корупції — коштує світовій економіці приблизно 2% світового ВВП.
Ці цифри наочно демонструють макроекономічний тягар корупції – не лише як питання моралі чи місцевого врядування, а як глобальне гальмо для зростання, інвестицій та розвитку.
Державні доходи та державні інвестиції страждають
Корупція знижує рівень дотримання податкового законодавства, відвертає державні кошти та зменшує спроможність держави надавати життєво важливі послуги, такі як охорона здоров'я, соціальний захист, освіта або інфраструктура.
МВФ чітко зазначив, що країни з системною корупцією збирають значно менше податкових надходжень порівняно з аналогічними, але «чистішими» країнами, що перешкоджає продуктивності державного сектору та довгостроковому економічному зростанню.
Пріоритети державних витрат зміщені в бік високоризикованих проектів з низькою прибутковістю
Коли корупція проникає в закупівлі та контракти, уряди часто надають перевагу великомасштабним, високовартісним проєктам, де незаконна вигода є найбільшою, нехтуючи основними соціальними послугами.
Як вказують ОЕСР та інші організації, проєкти в сферах інфраструктури, оборони або дорогого будівництва можуть бути значно перефінансовані, тоді як первинна медична допомога, базова освіта, санітарія та технічне обслуговування залишаються на обочині.
Слабкі інституції, підірвана довіра та скорочення інвестицій
Корупція підриває прозорість, руйнує довіру громадян і створює непередбачуване середовище для бізнесу та інвесторів приватного сектору.
Опитування таких організацій, як Transparency International, показують, що інвестори уникають ринків з високим ризиком корупції через невпевненість щодо дотримання законів та регуляторної послідовності.
Ринкові викривлення, придушення конкуренції та бюрократичне здирництво
Корупція часто стимулює створення додаткових рівнів бюрократії та паперової тяганини, оскільки чиновники ускладнюють процеси для максимізації можливостей «пошуку ренти». Рентоорієнтована поведінка – збільшення власного багатства без внеску в продуктивність нації – створює бар'єри для малого та середнього бізнесу, задушує конкуренцію та відбиває бажання до підприємництва.
Інфраструктурні та інвестиційні проєкти втрачають довіру та життєздатність
Оскільки корупційна практика підвищує загальну вартість проєктів, перешкоджає прозорості та збільшує політичні або фінансові ризики, багато вартісних інвестиційних проєктів стають нежиттєздатними. Інфраструктурні проєкти є особливо вразливими: перевищення витрат, неякісна робота або повне зупинення проєктів є поширеними явищами, коли корупція проникає в закупівлі.
Глобальний центр боротьби з корупцією в інфраструктурі зазначає, що структурне недоінвестування та низькоякісні капітальні проєкти різко знижують довгостроковий потенціал економічного зростання.
Фінансова нестабільність та нерівність поглиблюються
Корупція впливає не лише на державний сектор, а й на фінансові системи приватного сектору. Незаконні фінансові потоки, відмивання грошей та корупційні практики кредитування підвищують системний ризик. Глобальна фінансова криза 2008 року є доказом цього.
Корупційна діяльність кількох ключових гравців ледь не призвела до повного краху світової банківської системи. Як прямий результат тієї кризи, відбулося значне підвищення профілю ризику багатьох країн, як тих, що розвиваються, так і розвинених.
МВФ стверджує, що корупція підриває фінансовий нагляд, знижуючи стабільність банків і збільшуючи ймовірність криз.
Як проаналізувала Програма розвитку ООН (ПРООН), корупційні системи також посилюють нерівність: особи зі зв'язками отримують доступ до державних контрактів, ринків та економічних можливостей, тоді як бідні, які найбільше залежать від державних послуг, страждають від нецільового використання ресурсів та деградації сервісів.
Чому це важливо: людські втрати та ціна розвитку
Окрім макроекономічної статистики, корупція має важкі соціальні наслідки. Коли доступ до основних послуг залежить від особистих зв'язків або хабарів, вразливі верстви населення — бідні, сільські громади та маргіналізовані групи — зазнають непропорційної шкоди. Світовий банк чітко дав зрозуміти, що освіта, охорона здоров'я, вода, правосуддя та мобільність часто стають привілеями, а не правами.
Коли корупція стає системною, податкова мораль слабшає, реформи зупиняються, інвестиції приватного сектору скорочуються, темпи інновацій сповільнюються, а нерівність поглиблюється, що шкодить довгостроковим перспективам розвитку.
Необхідність ефективних дій
Боротьба з корупцією вимагає постійних, скоординованих реформ, а не лише риторичних зобов'язань. Ключові заходи, виділені експертами, включають:
- Прозорі системи закупівель та державних фінансів із суворим аудитом.
- Незалежні антикорупційні установи та суди, вільні від політичного впливу.
- Захист викривачів, журналістів та громадянського суспільства.
- Міжнародне співробітництво для відстеження незаконних фінансових потоків та повернення вкрадених активів.
- Громадська освіта та культурні зміни, щоб корупція більше не сприймалася як норма.
Заключне слово
Корупція не є другорядною проблемою. Це структурний виклик, який викачує трильйони з глобального ВВП, викривляє ринки, поглиблює нерівність і підриває довіру. Вона позбавляє державних послуг, блокує можливості, руйнує інфраструктуру та пригнічує людський потенціал.
Боротьба з корупцією, отже, має бути в центрі будь-якої надійної стратегії сталого розвитку, соціальної справедливості та справедливого економічного зростання. Без глибоких реформ в управлінні, прозорості та державних фінансах значний прогрес залишатиметься недосяжним. Уряди повинні встати на боротьбу з корупцією: на кону стоїть стале та справедливе економічне зростання їхніх національних економік.
Про автора: Джо Нелліс CBE — професор глобальної економіки в Кренфілдській школі менеджменту, один із найдосвідченіших та найвідоміших економістів Великобританії з чотирьох десятирічним досвідом коментування макроекономічних тенденцій Великобританії, Європи та світу.