
Довгий час ліквідацію вважали останнім засобом для бізнесу, що зазнав краху. Проте насправді це часто є свідомим стратегічним рішенням. Це спосіб закрити розділ відповідально, ефективно та на власних умовах.
Правильний підхід до ліквідації захищає інтереси стейкхолдерів, мінімізує ризики та зберігає репутацію власників. Марі Лі, виконавча директорка з питань реструктуризації та відновлення у Baker Tilly (Сінгапур), розвінчує три головні міфи про цей процес.
Міф №1: Ліквідація – це ознака провалу
Реальність: Це може бути виваженим бізнес-кроком.
Компанії ліквідовують з багатьох стратегічних причин:
- Завершення початкових цілей проєкту.
- Спрощення структури групи компаній.
- Вирішення розбіжностей між акціонерами.
- Припинення зайвих витрат на утримання неактивного бізнесу.
Замість хаосу, ліквідація пропонує чистий і контрольований вихід з ринку.
Міф №2: Ліквідація дорівнює особистому банкрутству
Реальність: Директори не несуть автоматичної особистої відповідальності.
Ліквідація компанії не означає, що її керівник стає неплатоспроможним як фізична особа. Кредитори не можуть претендувати на ваші особисті активи, за винятком випадків, коли:
- Ви надавали особисті поруки.
- Доведено факт неправомірних дій або зловживань.
Для більшості директорів це суто корпоративна процедура, а не особистий фінансовий крах.
Міф №3: Ліквідація веде до дискваліфікації
Реальність: Сама по собі ліквідація не ставить хрест на кар'єрі директора.
У багатьох країнах (зокрема в Австралії, Канаді, Ірландії, Сінгапурі та Великій Британії) директорів не позбавляють права займатися діяльністю лише через факт ліквідації. Дискваліфікація можлива лише за умови неплатоспроможності в поєднанні з неналежною поведінкою.
Багато успішних управлінців продовжують керувати міжнародними компаніями після того, як пройшли через процес ліквідації попередніх проєктів.
Підсумок: Нове сприйняття
Ліквідація – це не про клеймо чи поразку. Це про прозорість, підзвітність та впевненість у майбутньому.
Якщо все зроблено правильно, ліквідація стає не фіналом історії, а стратегічним рішенням гідно завершити один етап, щоб почати наступний – ще сильнішими.