4 ризики для економіки України, які сумарно можуть коштувати понад 30% ВВП

Федрезерв США перейшов до зниження ставок, Борис Джонсон очолив уряд Великої Британії і рух до жорсткого бреґзиту, в Гонконзі заворушення і Китай готовий втрутитися в конфлікт, Іран захоплює танкери в Ормузькій протоці — це лише кілька нещодавніх повідомлень, але кожне може викликати кризу в глобальній економіці. Україна навряд чи залишиться осторонь і не зазнає шоку — наша економіка суттєво залежить від експорту. До того, крім ризиків, пов’язаних зі станом світової економіки, маємо і суто українські, наприклад, традиційний і перманентний тиск на “Нафтогаз” з боку “Газпрому”. Всі ці ризики докладно розглянуті в ЗМІ, але спробуємо подивитись трохи далі, за межі сьогоденних стрічок агенцій новин: що загрожує економіці України?

Карбоновий податок може становити 17% ВВП України

Цьогорічне літо стало одним з найбільш спекотних за історію досліджень в Європі. Вчені б’ють на сполох — температура на планеті підвищується, так само збільшуються викиди парникових газів, насамперед вуглекислого газу. На цьому фоні партія зелених отримує майже 10% місць на виборах в Європарламент. Здається, нарешті у природи з’явились політичні лобісти. Водночас в ООН на експертному рівні обговорюються запровадження оподаткування викидів вуглекислого газу, одна з запропонованих ставок — 50 доларів за тонну СО2. Україна викидає в атмосферу 375 млн тонн парникових газів, тож податкове навантаження на економіку становитиме близько 19 млрд доларів США або біля 17% ВВП. Найбільше карбоновий податок завдасть шкоди вугільній промисловості та енергетиці, які досить розвинені в нашій країні. [caption id="attachment_46897" align="alignnone" width="903"] Джерело: ENERGY AND ENVIRONMENTAL IMPLICATIONS OF A CARBON TAX IN THE UNITED STATES[/caption] Карбоновий податок, на думку вчених, дозволить знизити викиди парникових газів, але для України, яка історично зробила ставку на видобуток і спалювання вугілля, він буде надто некомфортним.

Занепад і стагнація зовнішніх ринків праці погіршить валютний баланс України

Зараз в ЄС і США задовільна ситуація з безробіттям — воно перебуває майже на рекордно низькому рівні. Це допомагає громадянам України знаходити роботу в Європі чи Сполучених Штатах, отримувати гідну заробітну плату і надсилати гроші додому — в 2018 році заробітчани надіслали в Україну майже 11 млрд доларів, тобто суму, яка сягає 8% ВВП. Але коли почнеться криза, заробляти стане важче і надходження в Україну грошей значно зменшаться.  Ще гіршим чинником для трудової міграції стане широке запровадження автоматизації. Зменшення кількості робочих місць відбудеться в багатьох галузях, і вони вже не з’являться знову незалежно від фази економічного циклу: під час кризи робота будуть вмикати не так часто, як за добрих часів, а наявні робочі місця в такому разі навряд чи надаватимуть мігрантам. 

Транзит світового авторинку від машин з ДВЗ до електромобілів потребує інвестицій в енергетику

Електромобілі вже досить часто можна зустріти на дорогах України. В 2020 році частка продажів автомобілів з електродвигуном має досягти 15% від загального ринку. Є одразу два великі блоки ризиків. Перший пов’язаний з готовністю енергосистеми до додаткового навантаження — вже маємо брак маневрових потужностей, доводиться балансувати споживання і виробництво електроенергії за допомогою блоків ТЕС, а це неефективно. Розумні мережі (Smart Grid) лише на етапі підготовки до впровадження, а технічна інтеграція до європейської електромережі ENTSO-E виконана частково. Другий великий блок ризиків пов’язаний з необхідністю утримувати дві паралельні інфраструктури — нафтопроводи, термінали, нафтобази, НПЗ, АЗС для автомобілів з ДВЗ — і будувати електростанції, мережі і станції заряджання для електромобілів. Нафтопереробна галузь буде потерпати від зменшення ефекту масштабу, водночас електроенергетика вимагатиме додаткових інвестицій. 

Соціально-економічна криза в Росії може призвести до негативних наслідків для економіки України

Світова економічна криза, електрифікація транспорту, розвиток відновлюваних джерел енергії безумовно призведуть до зниження цін і фізичного попиту на ресурси. Отже, є підстави вважати, що експортери сировини зіткнуться з соціально-економічними кризами. Передусім нас цікавить Росія — керівництво цієї країни задля отримання політичних дивідендів спроможно вдатися до подальшої військової інтервенції в нашу країну, і навіть якщо не зробить цього, то експорт товарів у понад 3,5 мільярда доларів на рік у РФ все одно залишиться під загрозою. Обидва сценарії вкрай негативно вплинуть на економіку України. Разом з відмовою “Газпрому” від транзиту газу Україною (це 3 млрд доларів щорічно) ми можемо втратити понад 5% ВВП. Україна перебуває в дуже вразливому стані: зовнішній попит на наш експорт під загрозою, внутрішній ринок ще досить слабкий і без зовнішньої підтримки навряд чи забезпечить зростання економіки. На щастя, консенсус в суспільстві вилився в більш-менш сталу політичну ситуацію, і можна сподіватися, що Україна найближчими роками уникне ситуації, коли на проблеми в економіці буде накладатися політична криза. В разі, якщо інтеграцію з ЄС буде продовжено, спільних зусиль президента, уряду і Верховної Ради буде достатньо для того, щоб якомога швидше приєднатися до ринків Євросоюзу. Зрештою, залишатись в економічній ізоляції Україна вочевидь не готова. Business vector created by rawpixel.com - www.freepik.com