Отже, історія безпрецедентної затримки із підписанням Законопроекту 1210 закінчилась. Чому на підписання потрібно було стільки часу – питання риторичне. Наявні більш-менш офіційні коментарі протирічать один одному і виглядають не переконливо, бо якщо «закон і не мав усім подобатись», то міг бути підписаним ще у лютому, а якщо він таки не досконалий, то для цього Конституцією передбачено вето. У будь якому разі, 4 місяці повної невизначеності для бізнесу – трохи занадто.
Щодо змін, хотіла звернути вашу увагу на ті з них, які є досить принциповими і по суті є імплементацією у локальне законодавство кроків плану BEPS, зобов’язання щодо виконання яких прийняла свого часу Україна. Зміни, які вже зараз призводять до тектонічних зсувів у багатьох корпоративних структурах.
Перш за все – це впровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній. Так, якщо ви є податковим резидентом України та маєте іноземні компанії, то як мінімум – вартість їх адміністрування та ваш головний біль суттєво збільшаться, як максимум – прибуток таких компаній (розрахований за правилами ПКУ) підлягатиме оподаткуванню ПДФО за ставками від 5 до 18 %, плюс військовий збір (розглядаємо у якості контролюючих осіб саме фізичних осіб, оскільки іноземні дочки української компанії – явище не дуже типове). Тож передбачувано:
- Очікується масова інвентаризація поточних бізнес-структур з українськими бенефіціарами та іноземними компаніями у Групі.
- Актуалізується питання зміни паспортів та податкового резидентства, щоб штучно уникнути статусу контролюючої особи (проте не рекомендуємо грати в ці ігри, до того ж, інші юрисдикції можуть мати власні правила оподаткування прибутку КІК).
- Кількість іноземних компаній (у першу чергу – без істотних функцій) найближчим часом суттєво зменшиться.
Серед іншого, змінюється визначення інвестиційних активів, операції з якими будуть підлягати оподаткуванню в Україні, а також встановлюється механізм сплати податку в разі, якщо такі операції проводяться між двома нерезидентами. Так, за новими правилами нерезидент, який придбаває акції/корпоративні права українських компаній в іншого нерезидента, зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу, виплаченого на користь нерезидента – продавця за ставкою 15% і за рахунок такого продавця.
Разом з тим, можливе застосування положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування України з країною резиденції нерезидента – продавця і, якщо повезе, податок буде знижено.
Ще із цікавого. Юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, тепер визнаватимуться платниками податку на прибуток та мають сплачувати податок у загальному порядку. Проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії, прийняття управлінських рішень і здійснення іншої операційної діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно в Україні – все це може бути ознаками місця ефективного управління. Тож аналізуємо поточну систему корпоративного управління іноземними компаніями і робимо висновки. Негайно!
Тепер про трансфертне ціноутворення, без нього зараз нікуди. Все, що ми робили до цього, було найнижчим рівнем у структурі нової трирівневої звітності з ТЦУ. Якщо ваша компанія не входить до іноземних груп – це не ваша історія. Але якщо ви належите до міжнародної групи компаній, то тепер будете змушені повідомляти податкові органи про участь у такій Групі з розкриттям цілої купи інформації. Якщо, при цьому, консолідований дохід Групи за фінансовий рік, що передує звітному року, перевищуватиме еквівалент 50 млн євро, податковий орган може запросити у вас глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл). Особливо великими Групами, дохід яких за попередній фінансовий рік перевищуватиме еквівалент 750 млн євро, за наявності передбачених ПКУ певних обставин, подаватиметься Звіт у розрізі країн. Таким чином, якщо до цього моменту ви не встигли розібратись в українських правилах ТЦУ, далі почнуться дійсно високі матерії.
Про деякі інші зміни: більш чітко, порівняно із попередньою редакцією ПКУ, прописана концепція бенефіціарного власника доходу, додано Тест ділової мети, уточнені правила визнання постійних представництв нерезидентів.
Світ змінюється, і податкове планування набуває нового сенсу. Ми будемо ще багато та детально обговорювати новації Закону 466, та пам’ятайте, що прийняття рішень та корпоративна реструктуризація – це перш за все час. Наразі триває дискусія з приводу відтермінування набрання чинності окремими нормами Закону 466, зокрема, щодо оподаткування прибутків КІК, але очевидно, що використання у бізнес-структурах іноземних компаній суттєво ускладниться, а в деяких випадках – просто втратить сенс.
… Минув тиждень з дня оприлюднення Закону 466, а на всіх рівнях вже почали говорити про необхідність його удосконалення. До речі, про обіцяну «податкову реформу» (пам’ятаєте, мала відбутись навесні, якась інша, ніж Законопроект 1210) взагалі вже ніхто не згадує. Це я про послідовність і системність вітчизняної податкової політики.
Але Dura lex, sed lex. І щоб допомогти вам розібратись у цьому податковому вінегреті, найближчим часом спеціалістами Департаменту податків і права Baker Tilly буде проведено низку вебінарів (у тому числі – за підтримки інформаційних бізнес-партнерів) щодо податкових змін у різних сферах. Найближчий
вебінар щодо першочергових змін очікуйте вже 2 червня.
