
Конструктивні дивіденди: невідворотний наслідок недотримання принципу “витягнутої руки”
Nov 26, 2021
Останні зміни податкового законодавства посилили й до того вагоме значення питань трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Від тепер, наслідком донарахувань податку на прибуток у зв’язку з невідповідністю контрольованих операцій принципу “витягнутої руки” може стати наявність так званих конструктивних дивідендів. До чого готуватись за підсумками 2021 року?
Концепція конструктивних дивідендів успішно функціонує в багатьох розвинених країнах та визначає “приховані” дивіденди. З 2021 року дану концепцію запроваджено і в Україні. Іншими словами, якщо застосування правил ТЦУ показало, що українська сторона не отримала належного прибутку в контрольованій операції, тобто він “перемістився” до іншої країни, то така операція має бути врахована не тільки для оподаткування резидента, але і для нерезидента. Якщо для української компанії наслідком буде розрахункове “повернення” прибутку, тобто його оподаткування в Україні, то для нерезидента таке отримання в операції “надприбутку” по суті означає перекваліфікацію статусу “зайвої” частини прибутку в отримання дивідендів з необхідністю сплатити податок на репатріацію.
Таким чином ціна питання зростає на суму податку на репатріацію.
Контрольовані операції, в яких виникають конструктивні дивіденди, можна умовно поділити на 3 групи:
Коли і як платити податок на репатріацію?
Починаючи з 1 січня 2021 року доходи та виплати на користь нерезидентів (якщо вони не відповідають принципу “витягнутої руки”.), одержані ними в контрольованих операціях, вважаються доходами, прирівняними до дивідендів. Оскільки такі контрольовані операції будуть відображатися платниками у звіті, що подається до 1 жовтня 2022 року, то 30.09.2022 року є останнім днем сплати податку на репатріацію з конструктивних дивідендів за контрольованими операціями 2021 року.
З практичної точки зору не кожна ситуація дозволяє утримати цей податок із доходів нерезидента при його виплаті. У такому випадку, українська компанія може бути змушена сплатити податок за свій рахунок, що зумовлює необхідність застосування “натурального коефіцієнта”.
Окремої уваги заслуговує ставка податку на репатріацію. В загальному випадку резидент повинен утримати з доходів нерезидента податок на репатріацію за ставкою 15 %. Але, як правило, податок на звичайні дивіденди утримується за пониженою ставкою, якщо така ставка передбачена нормами міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з відповідною державою. Таким чином, постає питання, чи можна пільгові ставки застосовувати до дивідендів конструктивних. Відповідь потрібно шукати детально вивчивши умови відповідних конвенцій, і попередній аналіз дозволяє дійти висновку, що з рядом країн застосування пільгової ставки до конструктивних дивідендів стане проблемою. Тобто наразі ключовим актуальним питанням вбачається застосування норм міжнародних конвенцій при визначенні ставки податку на репатріацію з конструктивних дивідендів.
Окремо зазначаємо, що конструктивні дивіденди можуть виникати не тільки в операціях, які є об’єктом ТЦУ, а й в операціях, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку платника податків (зменшення статутного капіталу, викуп юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, вихід учасника зі складу господарського товариства, тощо). При цьому в такому випадку об’єкт оподаткування для податку на репатріацію виникає при виплаті відповідного доходу нерезиденту незалежно від суми операції та обсягу річного доходу резидента України.
Незважаючи на кінець року, ще є можливість покращити ситуацію з ТЦУ та уникнути донарахувань за контрольованими операціями, здійсненими у 2021 році, або принаймні знизити ризики. Також варто замислитися над внесенням змін у контракти з нерезидентами про стягнення конструктивних дивідендів, якщо з певними контрагентами це питання буде нелегко врегулювати після виконання правочину.

- Продаж нерезидентом резиденту цінних паперів або корпоративних прав з перевищенням вартості, визначеної із дотриманням принципу “витягнутої руки”.
- Придбання у нерезидента (імпорт) товарів, робіт та послуг із завищенням витрат резидента понад суму, визначену із дотриманням принципу “витягнутої руки”.
- Продаж нерезиденту (експорт) товарів, робіт та послуг із заниженням доходу резидента у порівнянні із сумою, визначеною із дотриманням принципу “витягнутої руки”.

