Кінець турбулентного 2020 року вже близько, але 2021 рік
обіцяє бути не менш цікавим, принаймні, з огляду на новації податкового законодавства. Сьогодні поговоримо про власників контрольованих іноземних компаній, життя яких вже з 1 січня суттєво зміниться. Тож якщо ви є саме таким власником, але досі не знаєте, що воно таке «оподаткування прибутку КІК» – краще дізнайтеся скоріше. І для початку, спробуйте відповісти на наступні питання.
- Чи є ви податковим резидентом України?
Будьте обережні, якщо вважаєте, що ні. Бо наявність лише сертифікатів резидентства Кіпру, ОАЕ чи Зімбабве не призводить до автоматичного анулювання рідного індивідуального податкового номеру. За гіршим сценарієм матимете справу з податковими органами обох країн.
- Чи є ви контролюючою особою, а іноземна компанія – КІК в розумінні ПКУ?
Проаналізувати слід не тільки частки володіння, але і наявність фактичного контролю над іноземною компанією. Також слід бути обережним при опосередкованому володінні, складних юридичних структурах та наявності у структурах пов’язаних осіб та резидентів України: вирахування вашої частки може бути не простою процедурою. А якщо ви є власником/засновником/вигодонабувачем трастів, фондів та інших подібних утворень без статусу юридичної особи – просто уважно почитайте відповідні норми ПКУ, якщо захочете довести, що то не КІК і ви його не контролюєте.
- Чи є прозорим ваше володіння іноземною компанією?
Якщо історично ваш іноземний бізнес було приховано за номінальним власником, то зважте на ризики вашого подальшого переховування. Бо у майбутньому наслідки розкриття вас як бенефіціара можуть бути болісними і елегантно виплутатись не вийде (хіба що дочекаєтесь податкової амністії). До того ж, якщо номінал є резидентом України, то від жодних проблем із звітуванням та оподаткуванням прибутків КІК ви все одно не позбавляєтесь, хоч формально контролюючою особою будете вважатись не ви.
- Чи містить історія створення вашої іноземної компанії «скелети у шафі»?
Пам’ятайте, що розкриваючи фінансову звітність та іншу інформацію у рамках процедури декларування щодо КІК, ви можете власноруч надати податківцям факти порушень податкового та валютного законодавства під час створення та функціонування іноземних компаній, які ще декілька років тому були непоодинокою практикою. Тож згадайте гріхи молодості та підрахуйте терміни позовної давнини таких гріхів.
- Які ризики розкриття фінансової звітності іноземної компанії?
Якщо до цього часу ви не надто приділяли уваги змісту та розкриттям у фінансовій звітності своєї іноземної компанії (звичайно, мова про не публічні компанії), то варто уважно її передивитись. Бо інформація, яку раніше українські податкові органи могли отримати лише через довготривалі бюрократичні запити (або взагалі не отримати), тепер буде перед ними як на долоні: «дзеркальні» позики, розкриття пов’язаних осіб, валютні позики від бенефіціарів і багато іншого, що можна «розкрутити». А якщо українські компанії мали з іноземною компанією контрольовані операції, то навіть загальний фінансовий результат такої іноземної компанії податківцям буде цікаво співставити з фінансовим результатом пов’язаного українського бізнес-партнера.
- Проблема лише у декларуванні чи доведеться платити?
Питання складне і відповідь потребуватиме перш за все ретельного аналізу потенційного впливу транзакцій іноземної компанії і застосовуваних правил МСФЗ та облікових оцінок менеджменту на фінансовий результат. Після того – аналізуємо вплив коригувань, передбачених ПКУ на формування скоригованого прибутку КІК. Ну і в залежності від очікуваного порядку виплати дивідендів прогнозуємо ставку оподаткування. І це все - якщо ви не потрапили під жодну з пільг.
- Чи можна мати КІК, але не платити податки?
Теоретично можна, якщо ваша іноземна компанія підпадає під пільги ПКУ, згадані вище. Можливість застосування пільги, зокрема, залежатиме від наявності конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та юрисдикцією КІК, розміром ефективної ставки сплаченого КІК податку на прибуток (має бути більше 13%), структури доходів. Ну і якщо іноземні компанії «невеличкі» і сума доходів всіх ваших КІК складатиме не більше 2 млн євро, то податок сплачувати не потрібно. Але не надто захоплюйтеся пільгами: при виплаті дивідендів податки все одно доведеться сплатити.
- Якщо ви плануєте ліквідацію іноземної компанії через можливість не оподаткування отриманих внаслідок ліквідації активів, чи прорахували ви подальші податкові наслідки?
Мисліть на декілька кроків наперед. Який порядок оподаткування на всіх подальших етапах використання отриманих активів? Не радійте передчасно можливості безподаткового отримання активів від ліквідації, бо намагання, наприклад, завести їх назад у бізнес або перепродати вже не передбачатиме жодних пільг і тут вмикаються загальні правила оподаткування.
Тож вивчайте законодавство і підходьте до нового етапу у вашому житті відповідально, бо ціна питання занадто висока. На жаль, в Україні законодавство про оподаткування прибутків КІК це не лише про податки, а і про новий інструмент тиску на бізнес. І навіть за умови відтермінування на рік впровадження законодавства щодо КІК, навряд чи можливі проблеми кудись зникнуть.
