Реформа ТЦУ-2028: аналіз та орієнтири для бізнесу

Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт щодо подальшої трансформації правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Документ розроблено Мінфіном за підтримки експертів ОЕСР та фахівців ДПС.

Головний вектор запропонованої реформи – гармонізація українського податкового законодавства з оновленими Настановами ОЕСР з трансфертного ціноутворення (2022), підходами BEPS, зокрема Кроками 8-10, а також вимогами євроінтеграції.

Очікується, що нові правила наберуть чинності з 1 січня 2028 року.

Важливо: законопроєкт наразі перебуває на стадії обговорення. Запропоновані норми, критерії та механізми відповідальності можуть зазнавати змін під час подальшого опрацювання та розгляду в Парламенті.

Ключові зміни у визначенні та аналізі контрольованих операцій

Законопроєкт передбачає комплексний перегляд підходів до ідентифікації контрольованих операцій та їх аналізу.

Розширення правил на внутрішньоукраїнські операції

Принцип «витягнутої руки» планується поширити на окремі внутрішньоукраїнські операції. Зокрема, під контроль можуть підпадати операції з:

• резидентами, що мають непогашені податкові збитки за минулий рік на суму понад 1 млн грн;
• пов’язаними особами-резидентами, які використовують пільгові (преференційні) режими оподаткування.

Це означає, що компаніям варто вже зараз переглянути внутрішньоукраїнські операції та оцінити, чи можуть вони підпадати під нові критерії ТЦУ.

Перегляд критеріїв та спрощення звітності

Законопроєкт передбачає диференційований підхід до ТЦУ-документації, що має зменшити адміністративне навантаження на малий та середній бізнес.

Запропоновано:

• для платників із річним доходом до 150 млн грн – скорочену документацію з ТЦУ;
• для контрольованих операцій обсягом до 10 млн грн – подання документації виключно на запит контролюючого органу.

Таким чином, одночасно з розширенням сфери ТЦУ-контролю пропонується спростити окремі процедури для платників із меншими обсягами операцій.

Уточнення методів ТЦУ та аналізу зіставності

Законопроєкт деталізує алгоритм ідентифікації фактичних умов операцій та уточнює правила застосування методів трансфертного ціноутворення.

Окрему роль відіграватимуть спростовні презумпції під час вибору методу ТЦУ та джерел інформації. Це має впорядкувати підходи до аналізу як для платників податків, так і для контролюючих органів.

Запропоновано також диференціювати підходи до визначення ринкового діапазону:

• повний діапазон – за умови високої якості та зіставності даних;
• міжквартильний діапазон – у випадках інформаційної невизначеності.

Якщо показники контрольованої операції виходитимуть за межі відповідного ринкового інтервалу, податкові коригування здійснюватимуться до медіани.

Контроль у межах міжнародних груп компаній

Якщо загальний консолідований дохід міжнародної групи дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро, операції між її учасниками можуть визнаватися контрольованими без прив'язки до загального річного доходу самого українського платника.

Окремі зміни стосуються також постійних представництв. Зокрема, пропонується спростити ідентифікацію операцій між українськими компаніями та їхніми закордонними осередками, а також між іноземними компаніями та їхніми представництвами в Україні.

Економічна сутність операцій та концепція «серії операцій»

Одним із ключових напрямів реформи є посилення принципу пріоритету економічної суті над юридичним оформленням.

Поняття господарської операції пропонується розширити: ним можуть охоплюватися будь-які фінансово-економічні зв’язки, що впливають на об’єкт оподаткування, незалежно від наявності або форми договору.

Також запроваджується концепція «серії операцій». Вона передбачає можливість розглядати декілька пов’язаних транзакцій як єдиний ланцюжок.

Такий підхід має унеможливити штучне дроблення операцій з метою уникнення ТЦУ-контролю. Для бізнесу це означає необхідність комплексно обґрунтовувати ділову мету та економічну логіку взаємопов’язаних операцій.

Комерційна раціональність та реструктуризація бізнесу

Податкові органи оцінюватимуть операції через призму поведінки незалежних сторін.

Під час аналізу може оцінюватися:

• чи уклали б подібну угоду незалежні сторони за зіставних обставин;
• чи відповідають умови операції реальним економічним інтересам сторін;
• хто фактично виконує функції, контролює ризики та приймає ключові рішення.

Якщо умови операції суттєво відхиляються від ринкових або не мають достатнього комерційного обґрунтування, контролюючі органи матимуть підстави переглядати її фінансовий результат для цілей оподаткування.

Окрему увагу приділятимуть реструктуризації бізнесу – зокрема передачі функцій, активів або ризиків між учасниками міжнародної групи. У таких випадках оцінюватимуться комерційна доцільність змін та належність компенсації.

Нематеріальні цінності та DEMPE-аналіз

Законопроєкт передбачає оновлення підходів до операцій із нематеріальними ресурсами.

Замість вузького підходу до поняття «нематеріальних активів» пропонується використовувати ширшу категорію «нематеріальні цінності». Вона може охоплювати не лише юридично оформлені права – наприклад, патенти, торговельні марки та програмне забезпечення, – а й гудвіл, ноу-хау, ділову репутацію та клієнтські зв’язки.

Для визначення розподілу прибутку від використання таких цінностей застосовуватиметься концепція DEMPE, яка охоплює п’ять ключових функцій:

Ключовий принцип полягає в тому, що формальне юридичне володіння правами на нематеріальну цінність саме по собі не гарантує права на весь прибуток від її використання. Під час ТЦУ-аналізу враховуватимуться фактичні функції сторін, активи, ризики, контроль ризиків і внесок у розробку, вдосконалення, підтримку, захист та експлуатацію нематеріальної цінності. 

Нова модель фінансової відповідальності

Законопроєкт пропонує пов’язати штрафи із сумою здійсненого податкового коригування, а не безпосередньо із сумою донарахованого податку. Залежно від характеру порушення передбачаються ставки 5%, 10%, 20% або 30% від суми коригування.

• 5% від суми здійсненого коригування – якщо платник самостійно здійснив коригування; 
• 10% від суми здійсненого коригування – базова ставка за виявлені відхилення;
• 20% від суми здійсненого коригування – у випадках, визначених законопроєктом, зокрема неподання звітності та/або документації з ТЦУ; 
• 30% від суми здійсненого коригування – за обставин, які законопроєкт визначає як обтяжуючі, зокрема за недостовірної інформації або викривлення аналізу зіставності.

Водночас запропонована модель має стимулювати платників до добровільного коригування податкових зобов’язань та добросовісного розкриття інформації.

Що варто зробити бізнесу вже зараз

Хоча законопроєкт ще перебуває на стадії обговорення, компаніям варто заздалегідь оцінити потенційний вплив майбутніх змін.

1. Провести ревізію операцій

Проаналізувати внутрішньоукраїнські операції та окремо оцінити операції з контрагентами, які мають збитки або застосовують спеціальні податкові режими.

2. Актуалізувати функціональний аналіз

Перевірити, чи відповідають договірні умови фактичному розподілу функцій, активів і ризиків між учасниками операцій.

3. Провести DEMPE-аналіз

Визначити, де саме в групі фактично створюються, вдосконалюються, підтримуються, захищаються та комерційно використовуються нематеріальні цінності.

4. Посилити доказову базу

Формувати документи, що підтверджують економічну доцільність та ділову мету операцій, безпосередньо під час їх планування та укладення. Це можуть бути бюджети, розрахунки, комерційні пропозиції, протоколи переговорів та управлінські рішення.

5. Забезпечити узгодженість звітності

Перевірити відповідність даних у локальній документації з ТЦУ, Мастер-файлі та звіті у розрізі країн (CbC Reporting).

Своєчасна оцінка впливу майбутніх змін дозволить компаніям завчасно адаптувати внутрішні ТЦУ-моделі та мінімізувати податкові ризики до 2028 року.

Висновки

Запропонована Міністерством фінансів реформа є важливим кроком у напрямі імплементації в Україні міжнародних підходів ОЕСР та європейських практик у сфері трансфертного ціноутворення.

З одного боку, реформа розширює сферу контролю та посилює вимоги до економічного обґрунтування операцій, функціонального аналізу та розподілу прибутку. З іншого – передбачає спрощення окремих процедур для платників із меншими обсягами операцій.

Для бізнесу ключовим завданням уже сьогодні стає не лише підготовка ТЦУ-документації, а й формування системного підходу до управління ТЦУ-ризиками: від планування операцій та підтвердження їхньої ділової мети до аналізу функцій, ризиків і створення економічної цінності.

Фахівці Baker Tilly уважно стежать за перебігом обговорення та законодавчого процесу й готові надати підтримку бізнесу у розробці ТЦУ-документації, проведенні DEMPE-аналізу та адаптації бізнес-процесів до нових вимог.